Archive for the ‘Чернігівщина’ Category

Травнева подорож /СОКИРИНЦІ/   Leave a comment

Перша зупинка – ЦИТАДЕЛЬ фортеці у Батурині

Друга зупинка – ПАЛАЦ Розумовського у Батурині

Третя зупинка – БАТУРИН /місто/

Четверта зупинка – ЯБЛУНЯ-КОЛОНІЯ /передмістя Андріївка у Кролевці/

П’ята зупинка – ВИШЕНЬКИ /палац Румянцева-Задунайського/

Шоста зупинка – ГЛУХІВ /прогулянка містом/

Сьома зупинка – ПУТИВЛЬ /прогулянка містом/

Восьма зупинка – СПАДЩАНСЬКИЙ ЛІС /музей зброї та військової техніки, партизанський укріпрайон/

Дев’ята зупинка – КАЧАНІВКА

Сокиринці були заплановані, як остання зупинка нашої травневої подорожі.

Ми потрапили у село не зовсім стандартним шляхом, бо наш нафігатор в черговий раз вирішив повикаблучуватись. злюка

Врешті ми розпитали дорогу і таки добралися до палацу і парку (у цьому місці хтось мабуть посміхнеться, бо не знайти цей палацово-парковий комплекс може тільки сліпий, але то ж ми smile).

Я довго думала, що саме написати тут про Сокиринці. Зробити велику (чи невелику) історичну довідку? Чи просто написати про рід Галаганів? І чи треба копіювати сюди старі світлини місцевості та колишніх хазяїв?

Зрештою вирішила не витрачати дорогоцінний час, тим більше, що мені навряд чи вдалося б перевершити мандрівників, палкою прихильницею та постійним читачем яких я є. Тому вирішила просто дати список посилань, щоб усі бажаючі могли знайти найцікавіше.

http://agritura.livejournal.com/17394.html (дуже яскрава розповідь про місце)

http://www.nice-places.com/articles/ukraine/chernigov/542.htm (тут є не тільки Сокиринці)

http://travelua.info/sokirincy-dvorec-galaganov.html

http://www.gorod.cn.ua/print/news_9606.html (такий собі літопис роду Галаганів)

https://picasaweb.google.com/Crinum88/ijTfe# (просто фотоальбом)

http://siver.org.ua/?page_id=23 (про Сокиринці поки що даних обмаль, але ресурс цікавий)

http://photo.i.ua/user/83/57831/?p=0 (гарні фото – шкода, що у нас на це майже не було часу)

http://ukrainaincognita.com/palatsy-ta-sadyby/sokyryntsy (один з моїх найулюбленіших ресурсів)

http://ukrainaincognita.com/node/1908

http://progylka.com.ua/taxonomy/term/404 (кілька постів про Сокиринці)

http://www.travelua.com.ua/chernigovskaya_sokirici.html

http://www.alivelife.net/index.php?option=com_content&view=article&id=69:2009-07-27-11-42-47&catid=44:parki&Itemid=67

http://www.castles.com.ua/sokyrnytsa0.html

http://www.pryluky.com/index.php/istoriya/4-istoriya/216-sokyryncigalagany.html (багато букв)

http://tutbuv.com/?p=1850 (ще один мій улюблений ресурс)

http://www.gorod.cn.ua/news_19462.html (про візит нащадків роду Галаганів в Україну)

http://photo.i.ua/user/3147928/202159/?p=0 (просто фото)

http://pryluky.info/foto/21833 (ДУЖЕ хороша осіння фотосесія природи навколо Сокиринців)

http://mr-brut.livejournal.com/221428.html

Далі – наші фото

DSC_1817DSC_5489DSC_1825DSC_5495DSC_5491DSC_5510DSC_5511DSC_1827DSC_5512DSC_1829

Місток до альтанки

DSC_5503

Саму ж альтанку ми не могли сфотографувати зблизька, бо якісь сокиринецькі баби панянки вмостилися на її сходах і нахабно лускали зернята, не звертаючи на нас жодної уваги.

DSC_5507

Через те довелося закривати їх кущиками і гілками дерев

DSC_5501DSC_5517DSC_5521DSC_5522DSC_5525DSC_1846DSC_1833DSC_1839DSC_5509

Наостанок – дуже символічне фото.

DSC_5523

Чимось подібним можна було б завершити не тільки нашу цьогорічну травневу подорож, а й інші усі поїздки по місцях колишньої “монархічної слави”.

Advertisements

Posted 06.05.2011 by llevchenko in Чернігівщина

Tagged with

Травнева подорож /КАЧАНІВКА/   Leave a comment

Перша зупинка – ЦИТАДЕЛЬ фортеці у Батурині

Друга зупинка – ПАЛАЦ Розумовського у Батурині

Третя зупинка – БАТУРИН /місто/

Четверта зупинка – ЯБЛУНЯ-КОЛОНІЯ /передмістя Андріївка у Кролевці/

П’ята зупинка – ВИШЕНЬКИ /палац Румянцева-Задунайського/

Шоста зупинка – ГЛУХІВ /прогулянка містом/

Сьома зупинка – ПУТИВЛЬ /прогулянка містом/

Восьма зупинка – СПАДЩАНСЬКИЙ ЛІС /музей зброї та військової техніки, партизанський укріпрайон/

Розпочався третій день нашої подорожі.

Прокидаємося близько дев’ятої ранку (далися взнаки вчорашні походеньки по партизанських землянках). З горем пополам, продираємо очі (це я про себе) і збираємо речі. Сьогодні маємо дві важливих точки на нашому маршруті – Качанівку і Сокиринці.

З огляду на те, що в обох місцях (особливо у Качанівці) доведеться пару годин блукати, ми вже трохи запізнюємося по часу…

Сходимо вниз у ресторан готелю, щоб поснідати, але тут нас чекає сюрпризик в найкращих традиціях вітчизняних закладів харчування – у цей день сніданки подаються, починаючи з 15 год. непонятка

Мусимо покидати Ромни голодні і злі (це я НЕ про себе). smile

Дорогою ще намагаємося видивитися якісь місця скупчення омлетів, бутербродів і кави, але марно. Та і немає там гинделиків, – вулиці Ромен аж кишать аптеками. Без жартів – кількість аптек на однин квадратний кілометр просто вражає. У Дена виривається: “Что за больной город?” посмішка на 32

Вирулюємо з Ромен (не впевнена, що правильно відміняю) і скеровуємося на трасу Н-07 у напрямку Прилук. Відчуття голоду трохи притупляється враженням від траси – це не траса, а одне названіє. Їдете-їдете і тут – бабах: здоровенне ямище на півдороги (переважно з вашого боку). І так майже всю дорогу до Олексинців.

Подекуди шматки бездоріжжя перемежовуються з відрізками траси, де тривають ремонтні роботи. Це вселяє надію, що скоро тут можна буде нормально їздити – хай живе футбол!!!

Після Тростянця повертаємо на Сокиринці, але зараз зупинятися тут не будемо – зробимо це на зворотному шляху з Качанівки. Їдемо далі.

Це виявляться чи не найважчим відрізком дороги. Навіть не знаю чому, може мало атракціонів за вікном? А може вже дуже хочеться попоїсти на природі?…

З такими думками і майже без розмов доїжджаємо до Парафіївки. Там намагаємося прорватися до якогось ресторану, але там або вихідний, або санітарна година…

Врешті прямуємо до продуктового магазина, що видніє неподалік, і купуємо їжу для сніданко-обіду. Після цього рухаємося далі. Минаємо Парафіївку і проїжджаємо по містку через річку – праворуч від нас заїзд на територію заповідника (легко помітити по білих стовпчиках і огорожі).

Вказівника, що забороняє проїзд нема, тому ми прямуємо дорогою вгору.

Трохи проїжджаємо вперед і бачимо сторожку, парковку та багато людей – приїхали.

Купуємо вхідні квитки і рухаємося до центральної алеї парку – хочемо спочатку знайти місце для споживання їжі, бо духовне треба завжди їсти після матеріального і тільки так. smile

Чудове місце для обіду знаходимо з південного боку палацу у такому-собі яру на березі ставу. Там ми зависаємо на якихось півгодини, щоб пообідати і просто посидіти та подихати свіжим повітрям.

Відпочивши, вирушаємо на огляд палацу і парку.

На історії Качанівського заповідника я зупинятися не буду, адже в інтернеті предостатньо джерел по даній темі. Просто не бачу сенсу передруковувати історичні довідки чи відгуки інших туристів.

Найцікавіше можна знайти за цими посиланнями:

Офіційний веб-сайт заповідника КАЧАНІВКА

Тут був я

Україна інкогніта

Далі – наші фото:

DSC_1655

Центральна алея (вид на палац)

DSC_5385

Та ж алея – вид на Георгіївську церкву

DSC_5387

Церква ближче

DSC_1802

Ліве крило палацу

DSC_5476

Фонтан

DSC_1610

Південний фасад

DSC_5393

Вид на річку /якраз у тому ярку ми обідали, мммм……/

DSC_5390

Вид на палац з іншого берега річки

DSC_5440

Вид на альтанку Глінки з того ж берега (нажаль, ми не підходили до неї ближче)

DSC_5441

Арочний місток

DSC_5421

Романтичні руїни (до речі, всередині вони зовсім не романтичні фу.....)

DSC_1636

Повітряний місток

DSC_1650

Інтер’єри та експонати у приміщеннях палацу (зверніть увагу на деякі меблі, які ідеально вписуються у стиль відповідної епохи, незважаючи на те, що зроблені буквально вчора).

DSC_1682

DSC_1766

DSC_1774

DSC_1705DSC_1767

DSC_1709DSC_1738

DSC_1737DSC_1793DSC_1666

DSC_1711DSC_1696

DSC_1741

DSC_1788

DSC_1772DSC_1714DSC_1775

DSC_1764

І наостанок – ще кілька фото качанівської флори smile

DSC_5404

DSC_1647

DSC_5397

DSC_5406

DSC_5407

DSC_5408

DSC_5410

DSC_5461

DSC_5413

DSC_5464

DSC_5455

DSC_5433

DSC_5458

Мушу додати, що поза нашою увагою залишилася майже вся південно-західна частина парку, а також “набережна”. Як би дивно це не звучало, але ми просто туди не дійшли. Все-таки, кілька десятків гектарів важко обійти навіть з привалами і зупинками для огляду якихось пам’яток. В кінці ми вже ледве волочили ноги.  Звідси висновок – у Качанівку потрібно їхати на весь день. Тільки так можна без поспіху і біганини все побачити і просто відпочити на природі.

Наступна частина подорожі ТУТ

Posted 06.05.2011 by llevchenko in Чернігівщина

Tagged with