Archive for the ‘Фестивалі’ Category

БАНДЕРШТАТ 2014 – 2 день /02.08./   1 comment

Мушу перервати свої опуси про попередні відпустки розповіддю про своє вчорашнє перебування на фастивалі БАНДЕРШТАТ 2014 у Луцьку.

http://bandershtat.org.ua/

бандерштат

Зібралися ми туди перш за все з ідеологічних міркувань, адже “Бандерштат” анонсувався як фестиваль українського опору. А опір – це наразі ідеологія нашого сьогодення.

По-друге – відверто їхали заради хедлайнерів 2-го дня – гурту “Кому вниз”.

DSC_5419

У Луцьк прибули по обіді 2-го дня фестивалю.

Спершу заїхали та поселилися у готель, а тоді – попрямували до місцевого іподрому, де власне і відбувався захід.

Після реєстрації на вході попрямували поміж торгівельних точок до гутіркової сцени. Там якраз велася розмова з Олегом Однороженком (командиром батальйону “Азов”). Доки ми шукали місце для “залягання” на траві, гутірка з Однороженком закінчилася і мікрофон дали Положинському.

DSC_5396

Сашко почав з розповіді про своє перебування на Майдані (взагалі, розмов про Майдан та його наслідки було дуже багато на фестивалі) і закінчив тим, що Майдан ФІЗИЧНО наразі вже не потрібен.

DSC_5399

В цілому риторика була цілком розумною і не викликала несприйняття чи негативу ані у нас, ані у присутніх. Більше того, Положинський видався дуже притомним дядьком (може він таким і був, але у мене просто не було нагоди переконатися у цьому раніше). посмішка

Далі право слова надали Юрію Луценку.

DSC_5400

До Луценка, як до людини, що має можливість тією чи іншою мірою впливати на розвиток подій у державі, було дуже багато питань. Питань про АТО, про рішення, які зараз приймаються керівництвом країни, про те, куди нам взагалі іти далі і т.д. Під час інтерактиву пан Юрій справив ДУЖЕ позитивне враження. Допускаю, що є тут частково заслуга досвіду спілкування з “народом” і якихось, можливо, ораторських здібностей. Але я чула його вживу і раніше, тому зайвий раз переконалася у тому, що клепка в голові у нього є. одуванчик 

До речі, Луценка спитали про те, чи не видається йому блюзнірством організація подібного фестивалю, де молодь скаче та розважається у той час, як на сході України тривають військові дії. На що той відповів, що звісно ж, усі кошти, витрачені на фестиваль можна було б перерахувати на закупку якихось бронежилетів чи гуманітарну допомогу, але “бронежилет повинен захищати не тільки тіло, а і душу. Мумія, одягнена у бронежилет не зможе захистити свою батьківщину. Для цього потрібні свідомі люди, патріоти, яких ми якраз і виховуємо на таких заходах”. показує клас!

Після Луценка розпочалася гутірка з Анною Морозовою – мандрівницею і журналісткою. Нажаль, ми не мали змоги послухати її розповідь повністю (треба було відійти для дзвінків по роботі), але розповідь була дуже цікава.

Взагалі, раджу послухати її тут (це дуже пізнавально): 

Доки на гутірковій сцені змінювалися “доповідачі” ми фотографували “сусідів” по траві:

DSC_5405

DSC_5409

DSC_5407

DSC_5413

DSC_5412

DSC_5415

DSC_5418

DSC_5416

Далі ми попрямували на головну сцену, де якраз виступав гурт “Days Like Chapters” із Луцька /фотка з їхньої сторінки vkontakte – http://vk.com/dayslikechapters/

FF_o1AMbRpg

Хлопці на вигляд цілком схожі на людей, посмішка на 32 але своїм стилем трошки… злякали. Навіть Олег (який є МЕГА любителем важкої музики) сказав, що якийсь папірець із текстом пісень (як в опері, ги посмішка) дуже б не завадив.

Зрештою, от – одна з пісеньок:

 

Далі на сцені з’явився гурт “Farinhate” з Рівного – http://farinhate.com/

DSC_5424

Після виступу цього гурту ми шалено захотіли їсти, тому попрямували до закладів харчування. Набрели на палатку байк-рок-н-ролл клубу ROUTE 66 – http://www.route66.com.ua  У них були супер-смачні стейки і овочі на грилі.

Уже сидячи за столом, почули, що на сцену вийшов гурт із Луцька – “Ріплей”. Зараз постійно чую по радіо оцю їхню річ –

 

Доки ми їли, глядачів скерували від сцени і вишикували у вигляді 6-ти дуже популярних зараз букв.

На нашому фото видно частину букви “Х”.

DSC_5427

Фото цього всього зверху можна буде переглянути за одним з посилань в кінці допису.

Мого ставлення до цієї ідеї афішувати тут не буду, у зв’язку із неможливістю довести свою точку зору… мда.....

 

Але повернуся до сцени –

Коли глядачі повернулися до своїх місць, на сцені з’явився гурт із Калуша – “РізаК”.

DSC_5428

Ось одна з їхніх пісень, присвячена героям Небесної Сотні /гарна річ, шкода тільки, що кращого запису немає/

 

“РізаК”и, до речі, влаштували маленький капець біля сцени (у вигляді водіння довжелезних хороводів – дехто погубив телефони і прикраси, а дехто навіть взуття посмішка на 32), і НА сцені (у вигляді стрибання глядачів у натовп)

DSC_5459

DSC_5463

Словом, розігріли публіку на 200%, або й більше. показує супер! двома руками

Далі на сцену вийшов гурт “Мольфа” з Івано-Франківська

DSC_5465

Не чула їх раніше, тому для мене “Мольфа” виявилася неймовірно позитивним сюрпризом. Закохалася в них всерйоз і надовго. соромитьсяпосмішка

Наступними були – гурт “Фіолет” із Луцька – http://fiolet-band.com.ua/

 

Взагалі на Бандерштаті луцькі “рулили”, що є цілком логічним. посмішка 

Мало того, усі вони поміж себе ще й у “родинних” зв’язках – соліст “Фіолету” є арт-директором фестивалю Бандерштат, а барабанщик – грає також у складі проекту БУВ’Є, а БУВ’Є – це теперішній гурт Сашка Положинського, які раніше був лідером “Тартака”…  посмішка на 32

Далі по програмі були якраз “БУВ’Є” – https://www.facebook.com/boovyeah

DSC_5472

Це був ПЕРШИЙ виступ гурту (який досі називався “проектом”), тому ми мали можливість заслухати 9 пісень, яких наразі навіть в мережі немає. Ну, крім цієї –

 

Після виступу “Був’Є” настала година “Х” і на сцені з’явилися “Кому вниз” – http://www.komuvnyz.com/

DSC_5481

Власне, година “Х” настала не тоді, коли “Кому вниз” вийшли на сцену, а тоді, коли Андрій Середа почав говорити…

Мені здалося, що усі панянки навколо впали у стан афекту, тільки почувши перші кілька слів. падає в обморок Схоже, що голос Андрія Середи став чи не відомішим за самого Адрія… посмішка на 32

DSC_5498

Виступ “Кому вниз” тривав десь півтори години – мало, аби наслухатися пісень на вірші Шевченка і Франка, але достатньо, аби бути закусаним комарами (навіть при такій конкуренції) хм...

DSC_5485

У нас є своє відео концерту, але я не буду його тут викладати (так само, як і офіційні ролики) – хто захоче знайти, той – знайде.

Під час виступу Середа, оголошуючи одну з пісень на слова Шевченка, сказав, що вони заспівають її, тому, що вона досі актуальна. А перестануть виконувати, коли щось зміниться.

Будемо чекати.

 

Деякі пристойні фото-звіти з того ж фестивального дня:

http://www.volynpost.com/news/37245-bandershtat-2014-den-drugyj-foto

http://www.volynpost.com/news/37243-bandershtat-peredav-pryvit-putinu-foto

http://www.volynnews.com/news/culture/druhyy-den-bandershtatu-utverdzhennia-zhyttia-pid-chas-viyny/

Advertisements

Posted 03.08.2014 by llevchenko in Фестивалі

Tagged with

КОЗАЦЬКЕ СВЯТО 2011 у Берестечку   7 comments

Цьогоріч з 24 по 26 червня ми побували на заході, що цілком міг посперечатися з «Країною Мрій», «Гаморою» та «Бурштиновим шляхом». Мова про святкування 360-ої річниці битви під Берестечком.

Я навіть не сумнівалася, що треба сюди їхати, бо знала, що учасниками свята будуть історичні клуби з України, Чехії та Польщі, які відтворять епізод битви перед очима сотень глядачів. Крім того, хотілося ще раз побувати у цьому чудовому місці.

Перші два дні свята ми пропустили, бо ж робочі дні, та і їхати трохи далеко, а вирушили вранці 26 червня, у неділю.

Нафігатор пропонував кілька варіантів доїзду і ми чомусь обрали «економічний». Маршрут виявився далеко не економічним, бо десь на відрізку між Дубно і Демидівкою ми потрапили на таку жорстку бруківку, що у мене, здавалося, не те що пломби, а навіть зуби розхиталися. голова-кругом

Радіо включила мало не на максимум гучності, аби хоч якось заглушити гуркіт за вікном. До того ж у мене черговий раз проявилася авто-фобія (у моєму випадку це – “боязнь поломок машини у глушині на безлюдній трасі у вихідні”).

З горем пополам якось проїхали це лихо і вже на під’їзді у Пляшеву застали кордон даїшників, які порадили далі не їхати, бо там ніби-то важко знайти місце для паркування (на годиннику було вже 12 год. дня). Ми їх послухали і далеко не їхали, хоча могли б і не зупинятися, бо далі місця для машин було більш ніж достатньо. Через те, що повірили, нам довелося потім плентати десь 2 кілометри до місця події. злюка

Майже уся під’їзна дорога до монастиря була заставлена торгівельними наметами. Там можна було купити весь фестивальний асортимент – від надувних шариків і біжутерії до дерев’яних дрібниць і виробів з овечої шерсті. Особливою популярністю (як я відразу помітила) користувалися дерев’яні троянди – сама по собі клопітка праця майстра, але, нажаль, річ виняткового несмаку. Крім того (як і 99% товарів), – немаюча нічого спільно з козацькими традиціями і тематикою свята. Але менше з тим, – ці троянди носили всі кому не лінь, значить комусь воно таки треба.

Окрім «сувенірів» на святі можна було знайти і книги відповідного історичного та патріотичного напрямку.

Крім того можна було скуштувати різних рибних та м’ясних страв, солодощів і шашлику. Тут я знову трохи розчарувалася, бо сподівалася на щось більш «традиційне», таке як куліш, чи сало з цибулею чи вареники. Але видно, що у нас організація проведення таких заходів ще не дійшла до культури харчування і тому на козацькому святі був присутній, скажімо, такий делікатес, як солодка вата…

Але я знову починаю бурчати, і у когось може несправедливо виникнути враження, що мені усе не сподобалося. Та це не так. Найбільше я була вражена дійовими особами свята – козаками, жовнірами та мушкетерами. Вони були просто чудові! Ми досить довго блукали поміж їхніми наметами, споглядаючи, як вони проходжаються групами, спілкуються і сидять навколо вогнища. Це було так реалістично! Здавалося, ніби ми самі беремо участь у зйомках історичного кінофільму.

А які яскраві у них були костюми! Які обличчя! Погодьтеся, щоб зіграти історичного персонажа одного костюма мало. Для цього потрібен ще й певний типаж, а також відповідність характеру епохи. Але що я розказую? Ось фото

DSC_6001DSC_6011DSC_6035DSC_6047DSC_6062DSC_6067DSC_6080DSC_6058DSC_6033DSC_6036DSC_6039DSC_6054DSC_6069DSC_6070DSC_6077DSC_6081

Доки ми блукали поміж наметами на сцені навпроти монастиря тривав мітинг. Судячи з того, що я почула, мітинг був спрямований радикально проти діючої влади. Усі тези і гасла, які так завзято вигукували оратори, можна було звести до одного – “геть Януковича та регіони – бандити мають сидіти у тюрмах”… Дежавю.

У мене ненадовго вистачило терпіння слухати подібні речі, але не тому, що я палка прихильниця “правлячої” партії, а тому, що в черговий раз довелося спостерігати, як якась політична сила намагалася скористатися скупченням великої кількості людей, щоб проскандувати свої передвиборчі гасла і заробити яку-не-яку соту відсотка до свого рейтингу. Більше того, заклики зі сцени пов’язували сьогоднішню ситуацію у державі із подіями Хмельниччини, а натовпу говорили про те, що потрібно так само, як колись наші предки, встати з колін та вибороти свою волю…

Ще раз – не маю нічого проти волі України і палко вболіваю за майбутнє своєї Батьківщини, але слухати подібні речі, стоячи серед людей із пивом та шашликами у руках було щонайменше смішно.

Але я знову відхиляюся від теми.

Стяги, зброя та інше

DSC_5990DSC_5991DSC_6042DSC_6037DSC_5996DSC_5999

Учасники після короткої репетиції бою

DSC_6109DSC_6096DSC_6098DSC_6123DSC_6138

У перерві між репетицією і боєм (що був призначений на 16 год.) ми встигли перекусити і відвідати сам монастир.

Через шалену кількість людей у нас практично не було можливості зробити гарні світлини обох церков, не кажучи вже про внутрішнє подвір’я та експонати музею. Усюди було просто не пропхнутись. У підземному переході у мене навіть виникло відчуття, що я у метро в Києві. Масштаби приміщення, звичайно, не такі, але натовп був відповідний. Я навіть пожалкувала, що не взяла з собою фотоапарата, коли була тут минулого разу кілька місяців тому. Тоді у монастирі не було взагалі нікого, хіба що пару жіночок на вході до музею. Фотографуй – не хочу. Єдине, що порадувало, то це те, що під час Козацького свята в обох церквах майже все було відкрито для огляду (чого не було, коли я була тут вперше).

У зв’язку із чим раджу усім обов’язково тут побувати і не тільки під час Козацького свята.

Нарешті – сам бій.

DSC_6085DSC_6136DSC_6140DSC_6141DSC_6143

Знову ж таки, нам пощастило з розташуванням, бо ми стояли біля містка на іншому березі річки (вищому) якраз напроти поля бою.

А найбільше не пощастило тим, хто стояв біля сцени і прямо перед нею – вони могли бачити тільки тил війська союзників.

До речі, все було організовано дуже вдало – під час бою на сцені стояв один із козаків, що коментував для глядачів те, що відбувалося на полі. Без цього ми навряд чи щось би зрозуміли, навіть начитавшись історичних джерел про Берестецьку битву.

Якість наших фото – так собі, бо ж знімали здалеку, та і довелося вирізати VIP репортерів, що мали можливість упритул підійти до бійців.

DSC_6171DSC_6187DSC_6191DSC_6199DSC_6206DSC_6213DSC_6223DSC_6257DSC_6264DSC_6269DSC_6274DSC_6275DSC_6279DSC_6282

Наостанок – тематичні джерела для бажаючих ще раз (не зайвий!) перечитати історію:

http://histua.com/ukrainska-nacionalna-revolyuciya/nacionalna-vizvolna-borotba-ukrainciv-u-1649-1652/bitva-pid-berestechkom – історична довідка

http://dt.ua/articles/24973 – ще одна

http://www.exlibris.org.ua/chmielnicki/r05.html – ще одна (багато букв)

http://web.znu.edu.ua/euk/articles/2_42.htm – ще одна

http://libr.rv.ua/index.php?name=Pages&op=page&pid=58 – сайт Рівненської бібліотеки (тут ДУЖЕ великий список літератури по темі)

http://www.scribd.com/doc/16611889/- книга І. К. Свєшнікова

http://lib.rus.ec/b/283077/read – книга Юрія Тис-Крохмалюка “Бої Хмельницького”

http://www.mskifa.narod.ru/berestechko.html – гарна розповідь про місцину

http://rivne-cerkva.rv.ua/monastyri/monastyr-km.html – про монастир

http://georg-monastyr.rv.ua/istoriya-svyato-heorhijivskoho-cholovichoho-monastyrya/ – ще про монастир

http://picasaweb.google.com/apps.ukr/MuzejniSkarbiBerestechko# – скан книжки з експонатами музею “Козацькі могили”

http://narodna.pravda.com.ua/nation/4c0fda405ee4a/ – Козацьке свято 2010

 

Посилання на інші повідомлення про Козацьке свято 2011 у Берестечку

http://gazeta.ua/articles/life-photo/387981

http://www.ogo.ua/articles/view/2011-06-28/29090.html

http://www.4bloka.com/component/k2/item/1804-na-rivnenschini-rekonstruyuvali-bitvu-pid-berestechkom.html

http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=1230

http://ridna.ua/p/bytvu-pid-berestechkom-rekonstruyuvaly-na-rivnenschyni/

http://5.ua/newsline/184/0/78725/

http://cerkva.te.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=321&Itemid=20

http://berestechko.info/?p=555