Archive for the ‘Волинь’ Category

Володимир – Волинський   Leave a comment

У це чудове місто ми потрапили відразу після відвідання КОЗАЦЬКОГО СВЯТА у Берестечку. Приїхали вже пізно ввечері і відразу поселилися в готель "Волинь". Блукати вечірнім Володимиром не захотіли, бо по-перше вже було зовсім темно, а по-друге якраз був день молоді і “молодь” кучкувалася у всіх затемнених і не затемнених місцях smile Враховуючи це і нашу втому, користі від блукань по Володимиру було б небагато, тому ми зайнялися роз’їданням мізків – переглядом телепрограм.

Наступного дня, у понеділок, прокинулися рано. Трохи перекусили і попрямували на прогулянку.

Якраз напроти входу побачили таку жесть посмішка на 32 (на годиннику було 9.30)

DSC_6330

Ліворуч від цих торгівельних рядів помітили дуже доречний стенд (по ньому зорієнтувалися, куди йти далі)

DSC_6331

Від стенду рушили праворуч через велику площу, що має назву площі Героїв. З однієї сторони площі встановлено такий обеліск

DSC_6334

а з іншої знаходиться костел Св. йоакима і Анни.

DSC_6337

Відразу біля костелу помітили отакий стенд для оголошень (дуже люблю подібні штуки)

DSC_6338

Від костелу рушили по вулиці Ковельській і дійшли до Собору Різдва Христового.

DSC_6340

Дворик собору (мабуть, тут діє щось подібне до семінарії, хоч раніше був цілий монастир)

DSC_6342

Вийшли знову на Ковельську і рушили далі на північ. Згодом натрапили на такий постумент, за призначенням схожий на камені, що встановлені у Краківських Плантах

DSC_6343

На протилежному боці вулиці помітили ще один костел – Церкву Св. Йосафата.

DSC_6346

DSC_6348

Тут вирішили трохи відійти від головної вулиці і повернули на схід. Там знайшли ще один храм – Миколаївську церкву.

DSC_6349

Далі якийсь час ми блукали по міських двориках і хащах, паралельно до вулиці Ковельської аж доки не вийшли до роздоріжжя, напроти автовокзалу. Трохи спустилися вулицею вниз і побачили скверик з пам’ятником Данилу Галицькому.

DSC_6351

Пройшли ще далі вниз і побачили праворуч міські вали. Вирішили дійти до них через міський парк, що зветься Слов’янським.

Після вчорашнього Дня молоді парк здався нам аж надто чистим smile

DSC_6354

Скульптури ближче

DSC_6357

DSC_6359

DSC_6360

Пройшовши вглиб парку ми побачили ліворуч невисокий пагорб, на якому видніла Василівська церква

DSC_6362

Нажаль (чи на щастя) хвіртка зі сторони парку була зачинена, тому довелося дертися на металеву огорожу smile Купол церкви ближче

DSC_6366

Від Василівської церкви ми попрямували до валів. Підніматися довелося по такій стежині

DSC_6367

Опинившись на валах, ми попрямували ліворуч і дійшли до місця, з якого відкрився чудовий вид на Свято-Успенський собор (єдину пам’ятку архітектури домонгольського періоду на Волині; тут приймали князівство 17 князів України – Русі).

DSC_6378

трошки ближче

DSC_6385

ще ближче smile

DSC_6380

Потроху ми описали по валах ціле коло. Мушу сказати, що така прогулянка не надто комфортна, бо вали подекуди дуже заросли хащами, і стежинка, протоптана по їх “хребту”, часто ковзає донизу, а часом і взагалі зникає з очей. З горем пополам, пробираючись поміж гілками дерев, які впритул підходять до валів з боку городища, ми знову вийшли на стежку. Нею ж і збігли вниз.

Там натрапили на такий-собі в’їзд на територію “замку” – ворота і хвіртку. Ясне діло, і те і інше було на замку.  Недовго думаючи, я перекинула ногу через край загорожі і перескочила на територію городища. Олег залишився з іншого боку, бо він у нас тіпа правильний 32_thumb

Всередині поблизу воріт я побачила такий пам’ятник

DSC_6387

а далі – сад

DSC_6382

Цим садом заросла практично уся територія городища. Вона взагалі не надто велика (за пару хвилин можна спокійно обійти), тому можна уявити собі, що кілька століть тому тут було досить тісно. Десь в мережі я вишукала реконструкцію центральної частини міста. На світлині видно, що раніше тут навіть церква була, а зараз крім саду є тільки якась недобудова, яка швидше за все має стати рестораном…

vv

Коли я повернулася до воріт, ми пройшли вбік парку і біля підніжжя валів побачили таку брилу

DSC_6392

Тоді рушили у напрямку Свято-Успенського собору. Дорогою помітили упоряджене джерело, яке, кажуть, тут б’є вже 1000 років. Не знаю, як щодо віку джерела, а от людей з пляшками і бідонами тут більш ніж достатньо. Мені довелося якийсь час чекати збоку, щоб зробити фото без них.

DSC_6409

Ценральний вхід Свято-Успенського собору.

DSC_6411

Від собору по вулиці Підзамче ми попрямували назад до центру міста. Прогулянковою ходою дійшли до каплиці Св. Володимира.

DSC_6413

Від каплиці ми пішли ліворуч по вулиці Данила Галицького і призупинилися у кав’ярні з видом на зелений сквер. За кавою ми провели десь близько півгодини і трохи відпочивши, попрямували далі.

Недалеко від місця нашого відпочинку помітили ще однин постамент

DSC_6417

Врешті ми знову вийшли на площу Героїв і опинилися біля готелю, звідки і починали прогулянку містом. Правду кажучи, їхати з Володимира не хотілось, бо місто нам дуже припало до душі. Особисто я давно не бувала у таких спокійних і якихось по-особливому затишних містечках. Навіть не знаю, в чому саме, але у Володимирі дуже відчувається близькість до Європи. Це важко пояснити, але нам це особливо кинулося в очі. Навіть була мова, чи хотіли б ми жити у Володимирі… smile Ясна річ, що у житті найчастіше буває так, що живеш або там, де рідні, або там, де робота, але якщо відійти від усього і відштовхуватися тільки від своїх вражень, то тоді, звичайно, Володимир-Волинський десь у перших числах мого особистого рейтингу на проживання посмішка на 32

Купивши магнітиків і мисочок зі світлинами міста (праворуч від входу в готель “Волинь” є магазин “Презент”) і попивши розливного квасу, ми вирушили з Володимира-Волинського у напрямку Луцька. На годиннику була вже майже перша година дня, тому треба було поспішити додому і дорогою ще зупинитися в Рокинях.

Наостанок, традиційно, корисні посилання:

– http://www.art.lutsk.ua/art/volvol/index.shtml – дуже цікавий сайт з різними посиланнями на історичні джерела

http://www.volodymyrrada.gov.ua/ – офіційний сайт міста

– http://forum.volodymyr.com.ua/index.php?showtopic=5622 – тема міського форуму, де виклали старі світлини Володимира

– цілком випадково знайшла чудовий ресурс про музеї Волині (матиму його на увазі при підготовці наступних поїздок).

– http://www.castles.com.ua/wladimir.html 

http://ua-travels.livejournal.com/422150.html

Advertisements

РОКИНІ: Народний музей історії сільського господарства Волині   Leave a comment

DSC_6516

У понеділок, 27 червня, нам вдалося побувати у селищі Рокині, що на Волині. Там ми відвідали скансен, що зветься Народним музеєм історії сільського господарства Волині.

Про це місце я дізналася цілком випадково, коли готувала маршрут для дводенної вилазки у Волинську область.

Ось із цих джерел власне і отримала усю необхідну інформацію:

http://www.castles.com.ua/rokyni.html

http://prostir.museum/publications/ua?id=112

http://mskifa.narod.ru/rokuni.html

http://seloukr.narod.ru/muzrokyni.htm /якийсь дивний сайт/

http://tinar.io.ua/album264284 – велика фотосесія

http://photo.turmir.com/album_1765.html

http://v.lutsk.ua/catalog/rest/active/skansen-muzej-pid-vidkrytym-nebom-v-s-rokyni.html

http://www.rozhysche.com/Golovna/Dozvillya/Turizm-ta-vidpochinok/Muzey-pid-vidkritim-nebom-u-Rokinya-h.html?print=1&tmpl=component

http://io.ua/11003372

Ну а тепер – наші враження.

Доїхати до місця дуже просто, тому на маршруті зупинятися не буду. Скажу тільки, що селище Рокині знаходиться на трасі Луцьк – Ковель, десь за 10 кілометрів на північ від Луцька. Після повороту з траси є вказівник до музею, тому заблукати важко.

Їхати туди краще у будній день, тому що по-перше не стикнетеся з великими екскурсіями, а по-друге – зможете відвідати закриту експозицію, яка у вихідні не працює.

DSC_6427DSC_6525DSC_6526

Відразу хочу попередити тих, хто побував у відомих українських музеях під відкритим небом, щоб вони не сподівалися побачити подібного розмаху у Рокинях. Тутешній музей має досить скромну експозицію (нагадую, що маю на увазі тільки “зовнішню” її частину), яка містить тільки дві жилих хати, кілька господарських будівель і каплицю. Звичайно, і це вже само по собі немало, але знову ж таки, це не Переяслав і не “Мамаєва слобода”.

Судячи з інформації в інтернеті, музей існує вже мало не 25 років і за цей час устиг прийняти сотні відвідувачів, але тим не менше, він так і не розрісся до масштабів інших скансенів, що існують в Україні. Та і не в масштабах мова. Схоже, що музей переживав і переживає певні фінансові негаразди. Досить подивитися на покрівлю тих кількох хат, які є у музеї…

DSC_6540DSC_6542DSC_6545DSC_6547DSC_6530

Всередині хат

DSC_6435DSC_6436DSC_6544

Каплиця

DSC_6444

Позаду каплиці є місце духовного зцілення – така собі зона примусової релаксації smile

І без жартів, там дуже гарно, тому я охоче вірю, що природа навкруги духовно зцілює і проганяє усі неприємні думки та буденні проблеми.

DSC_6499DSC_6455

Кузня

DSC_6449DSC_6496DSC_6458

Озеро

DSC_6479DSC_6484DSC_6474DSC_6466

Доки ми блукали територією музею і дерлися по хащах, що ростуть по всьому березі озера, у голові блукали якісь суперечливі думки, але так було доти, доки ми не влаштувалися за столиком серед хатинок та пеньків і не замовили кулішу…

Він здався нам таким смачним, що я охоче повірила у байки дядька – сторожа, який перед тим розказував нам, що у музеї постійно зупиняються українські туристи та багато іноземних груп. Вони ніби-то спеціально приїздять сюди, щоб відпочити. Я ще подумала – чого часто сюди їздити, це ж зовсім не те місце, на пульсі якого треба постійно тримати руку, бо тут НІЧОГО не змінюється. Але може це якраз і є те, що приваблює сюди стількох відвідувачів…

У будь-якому випадку споживання смачної та ще й української страви на фоні мальовничих краєвидів це – дійсно насолода.

Куліш з м’яском і сальцем мммм…

DSC_6537

Квашена капустка з часником і перцем

DSC_6538

Ну і наостанок – кілька макро світлин від Олега. Wallpapers, так би мовити. посмішка на 32

Вони такі гарні, що я навіть не хотіла псувати їх водяними знаками.

DSC_6429DSC_6433DSC_6500DSC_6509DSC_6510DSC_6512DSC_6550DSC_6555

Барбарис (ефект розмитості був запланований)

DSC_6557DSC_6558

Posted 30.06.2011 by llevchenko in Волинь

Tagged with