Готель ЕДЕМ /смт Воловець, Закарпаття/   Leave a comment

Вчора вранці ми нарешті скерувалися у напрямку гір, а саме – у напрямку Воловця, де у нас заплановано кілька велосипедних маршрутів протягом найближчих днів.

Усю дорогу від Стрия до Нижніх Воріт ми похмуро дивилися крізь мокрі вікна на дорогу і намагалися уявити ЯК ГАРНО кататимемося на велосипедах, якщо така погода протримається це кілька днів… злюка

Після перевалу трошки розважили себе краєвидом, який вже фотографували 5 років тому. Щоправда, погода тоді була набагато краща…

DSC_5564

DSC_5565

DSC_5566

Далі ми попрямували у напрямку Верхніх Воріт і через якийсь час у буквальному сенсі слова – спустилися у Воловець.

Тут розпочалася найцікавіша частина цього дня адже ми зайнялися ПОШУКАМИ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ. Я так акцентую увагу на цьому моменті, бо наші блукання виявилися вартими мало не окремої саги у блозі. посмішка

Ми зупинилися на стоянці у центрі Воловця і вирішивши пішки обійти кілька місцевих готелів. Благо їх вивіски видніли по обидва боки центральної вулиці.

Спершу ми пішли у мотель “Надія”.

Фотка ЗВІДСИ

K1024_logo

Там з воріт попали безпосередньо в бар-магазин хм... де нам сказали, що “місця є по 100 грн. за місце”. чухає потилицюТрошки здивувала постановка питання про вартість МІСЦЯ… (звучить, як оплата за койку у багатокойковій казармі), тому ані погодившись, ані відмовившись, ми поплентали далі.

З метою продовження свого маленького моніторингу ми попрямували на інший бік вулиці у готель “Верховина”.

Фотка ЗВІДСИ

6eba3d5fcf

Тут також довелося заходити в готель через бар-ресторан (схоже, що з рецепцією у Воловці не заморочуються взагалі), де ми з горем-пополам знайшли компетентну людину. Ця особа повідомила вартість проживання, знову ж таки – у розрізі МІСЦЯ = 150 грн. Ми пішли далі.

Ступили кілька метрів і побачили готель “Вікторія”.

18_big

Не повірите, але і цього разу у нас виникли проблеми з пошуком адміністратора… непонятка... Ми підійшли до готелю і побачили дві зелені 5-ти поверхівки, в яких перший поверх був зайнятий різними закладами торгівлі. Трошки поблукавши, я все-таки вирішила попросити про допомогу в одному з магазинів і мені вказали на світлу будівлю з широкими сходами якраз напроти багатоповерхівок. На ній також був надпис “готель”, тому підіймаючись по сходах, я почала згадувати який із двох зелених будинків рекомендували в мережі (там є нюанси). Проте ці знання у подальшому так і не знадобились, адже зайшовши у ЦЕНТРАЛЬНІ двері ми попали в туалет… непонятка Праворуч від туалету знайшлися вузькі сходи, якими ми з сумнівом піднялися поверхом вище. На другому поверсі не знайшлося нікого ВЗАГАЛІ.

Ми трохи повешталися коридорами, практично гукаючи АУ!, але нікого не зустріли… Врешті вийшли на вулицю, озирнулися, і Олег видав – “давай хоч в туалет сходимо, раз пішла така п’янка”. посмішка на 32 

Коротше, закінчилося тим, що на одних із бокових дверей я побачила наліпку з номером телефона. Подзвонила і виявилося, що МІСЦЯ є по 100 грн. за МІСЦЕ.

Після цього ми ще пройшлися по вулиці і знайшли готель “Едельвейс”.

edelveys_volovec_obshee

Зайшли через центральний вхід і потрапили знову в ресторан (спасибі, що не в туалет). хм... Так мало того, в ресторані було ще й мєропріятіє – весілля. Ми спитали одного з гостей, що вештався про вході, як пройти в готель. Він сказав – “через ресторан”. непонятка нічого робити, посунули через ресторан поміж канделябрами у своєму, м’яко-кажучи, НЕ весільному дрес-коді. Дійшли до бару і спитали дівчину бармена, як знайти адміністратора готелю. Та вказала на коридор праворуч.

Ми пішли тим коридором і знайшли… купу готельних номерів та сходи вниз і вгору. мда.....Пройшлися ще трохи і вийшли до ще одних сходів і кімнати з білизною та рушниками. Вже подумали було повернутися в ресторан (при умові, якщо знайдемо дорогу), але Олег помітив на одній зі стін схему евакуації про пожежі. Неймовірно, але ми змогли знайти на тій схемі адміністраторську, хоча знайти її фізично все одно не вдалося… посмішка

Врешті ми навмання рушили одними зі сходів вниз і випадково вийшли на вулицю через службовий вихід… Алилуя.

Вартість проживання, чи то МІСЦЯ, не дізнались, але Олег встиг помітити в ресторані надпис про те, що домашнє вино тут коштує 5 грн. за 200 мл. Ця інформація нам абсолютно ні до чого, хіба для власного заспокоєння, що дізналися ХОЧ ЩОСЬ. посмішка

Таких “пошуків” нам якраз вистачило, щоб вирішити виїжджати з міста у напрямку Пилипця (що цілком підходив нам своїм розташуванням). І від’їхавши від центру на якихось 2 кілометри ми побачили праворуч по трасі нашу теперішню хатинку – готель “ЕДЕМ”.

Фотка ЗВІДСИ

1fa7e53c7d

А тут на booking.com є багато фотографій номерів та корисної інформації.

Наша обитель (за 150 грн. ЗА ЗВОХ ЗА ДОБУ!!!!!!) і зручності також присутні посмішка

DSC_5582

Як ви вже здогодалися – нам тут дуже добре. Тому залишаємось до суботи. язичок

Advertisements

Posted 27.08.2014 by llevchenko in Готелі

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: