КАРПАТСЬКА ВІДПУСТКА: Лумшори – місцеві атракції /Перечинський р-н, Закарпаття/   2 comments

Так сталося, що розповідь про Лумшори довелося розділити на кілька частин за тематикою. Наразі дійшла черга до розповіді про місцеві принади. посмішка

Взагалі тут нам сподобалося ще до того, як ми прибули в саме село і оселилися у місцевій садибі.

DSC_3599

У перший же день після приїзду ми встигли пробігтися першою із найбільш відомих принад села – водоспадами на річці Туричці. Наступний же день виділили для пішої прогулянки околицями (подорожувати автомобілем і велосипедами стало нецікаво посмішка на 32).

У якості мети маршруту обрали озеро Комсомольське, що знаходиться в горах поблизу Лумшор. Правду кажучи, ми не дуже сподівалися, що знайдемо його навіть з навігатором у руках, адже для цього потрібно добре знати лісові стежинки і пішохідні маршрути. Тим не менше, вирішили пошукати озеро просто заради самого процесу. посмішка

У дорогу вирушили рано вранці, одразу після сніданку. З собою взяли трошки води, їжі, аптечку, ліхтарик і парасольку.

Ми вийшли з нашої садиби і попрямували асфальтівкою до водоспадів.

DSC_3514

Недалеко від водоспаду Буркач ми спустилися до річки і пішли вже по ній.

DSC_3518

Перескакуючи з берега на берег (річка тут дуже кам’яниста і порівняно широка) ми трохи піднялися течією вверх. Кілька разів зупинялися аби сфотографувати якийсь черговий мальовничий камінець чи деревину посмішка

DSC_3532

DSC_3556

DSC_3522

DSC_3533

Так ми дійшли до водоспаду Партизан, а далі перейшли на протилежний бік річки і вище від Партизана знайшли кам’яну дорогу витріщені очі, якою попрямували далі вгору.

Поступово заходячи все дальше і дальше вглиб лісу ми зменшили крок, бо почали постійно відволікатися на поїдання ожини, яка росте тут у неймовірних кількостях. Аби краще добиратися до найбільших ягід я знайшла собі довгенького штрикачика (пізніше він слугував мені посохом), яким відгортала верхнє гілля, що ховало цілі гірлянди смакоти. ням-ням

DSC_3543

Словом, на певних ділянках лісу ми затримувалися надовго. посмішка на 32 Але як було не затриматися, якщо їсти ожину можна було цілими жменями? Де і коли ще таке знайдеш? велика либа

Біля одних особливо соковитих хащів нам довелося перейти Туричку по дерев’яному мосту.

DSC_3547

Далі таких мостиків я нарахувала аж 9 штук, при чому кам’яна дорога у місцях перетину річки продовжувалася на наступному боці. витріщені очі Іноді вона все ж ховалася під поваленими деревами, або якимось гілляччям. Але потім зову показувалася на очі і ми брели нею далі.

DSC_3546

Зрештою ми вийшли на невеличку полонинку.

DSC_3548

По ній ми пройшлися ступаючи на ледь помітну стежину, і трохи погрівшись на сонечку, знову занурилися в ліс.

А занурюватися було куди, бо після полонинки дорога задерлася вгору, а потім і зовсім закінчилась. злюка Я ще пройшлася на сотню метрів уперед задля годиться, але якихось слідів дороги ніде не знайшлося. чухає потилицю

Навігатор показував нам, що до озера ще близько кілометра (по прямій), але незважаючи на це ми вирішили повертатись. По-перше, до цього місця ми йшли вже досить довгий час, а по-друге, на годиннику вже було по третій… Словом, довелося змиритися із фактом, що озера Комсомольське ми найближчим часом не побачимо. сумний

Назад пішли тією ж кам’яною дорогою (знову її знайшли) біля тих же плантацій ожини (цього разу вже випасли там усе під чисту посмішка на 32). Іти було відносно легше, бо дорога вела вниз, а не вгору.

Після повернення в нашу садибу засікли відстань – находили трохи більше 16 км. переляканий

Оскільки у нас немає (поки що!) свого звіту і фото озера Комсомольське, а також світлин із чудової полонини Руна, що знаходиться неподалік (ну, майже посмішка), надам посилання на звіти людей, яким пощастило більше.

Озеро:

http://www.tour.uzhgorod.ua/transcarpathia/komsomolskoe

http://vkarpatah.com.ua/peshehodnyie-marshrutyi/lumshoryi-ozero-komsomolskoe.html

http://carpaty.net/?page_id=1635&lang=uk

Полонина Руна (ОБОВ’ЯЗКОВО доберемося до неї наступного разу):

http://vkarpatah.com.ua/peshehodnyie-marshrutyi/lumshoryi-polonina-runa.html

http://www.velokiev.com/forum/viewtopic.php?t=86705 – гарний звіт, дух захоплює

http://webmandry.com/evropa/ukraina/selo-likitsary.-polonina-runa-rivna-rovnaya.-konnye-progulki-po-karpatam.html

http://www.okraina.com.ua/blog/zakarpate/operatsiya-runa-abo-reyd-na-kusok-stepu-v-gorah/

http://nestoror.blogspot.com/2011/07/blog-post.html – велосипедна жестяна жесть, особливо спуск по бетонці. Я в шокове.

 

Того ж дня нас чекав наступний лумшорський атракціон – купання в чанах. Вперше я прочитала про них ТУТ і одразу захопилася ідеєю випробувати цю процедуру на собі. посмішка на 32

Та і як можна було від такого відмовитись, якщо відповідна послуга була прямо у нашій садибі?… Взагалі, у Лумшорах мабуть тільки ледачий не має собі чана, в якому варить приїжджих туристів. посмішка При чому в різних садибах і колибах ми бачили чани як під накриттям, так і під відкритим небом. Були вони різними і за розміром – на 3-х, 5-х і більше чоловік. Усі “купальні” заклади у Лумшорах розташовані по обидва боки від річечки Турички. У всіх є до неї вихід – якісь східці, або місточок, по яких потрібно сходити у “холодну купіль”. ніфігапосмішка на 32

Ми забронювали собі купання в чані на вечір нашого другого дня у Лумшорах. Після прогулянки лісом пішли відпочивати у бесідку якраз напроти хатинки із чаном.

DSC_3595

Доки сиділи у бесідці, мали можливість спостерігати за процесом купання інших постояльців. То було щось! о боже! Вони так верещали, що правду кажучи, я вже майже перехотіла купатись… нєєє

Коли ж нагрівся новий чан у хатинку пішли ми.

Всередині застали чан з гарячою водою, у якій плавали вінички різних пахучих трав.

DSC_3574

Навколо чана – вимурований п’єдестал із каменю, з якого ми власне і спустилися в посудину. На дні чана виявили велике каміння, яке слугувало таким собі буфером між нашими ногами (і задами) і розжареним дном. Перед купанням (яке, до речі, триває годину) господар садиби провів нам невеличкий інструктаж.

Коротше, процедура така – сидите в чані десь хвилин 10, тоді виходите з нього (або вискакуєте посмішка) і одразу біжите до річки. Добре розганяєтеся, затримуєте дихання і спускаєтеся у холодну воду. Увага: верещати не обов’язково! посмішка на 32 Далі бажано опуститися у воду хоча б по шию і трошки похлюпатись. Після цього можна вискакувати з річки і знову застрибувати у чан.

DSC_3587

Правду кажучи ми висиділи у чані тільки перші десять хвилин, далі – бігали через кожні п’ять, а то і менше. посмішка на 32 Температуру води у чані контролювали термометром. Крім того, коли бігли до річки, то включали кран із холодною водою і поки ми стрибали у гірську річку, – в посудину набиралося трохи нової води.

В цілому все ДУЖЕ сподобалося. Я не знаю, наскільки ми оздоровилися за ту годину купання (і чи оздоровилися взагалі), але відчуття після процедури були чудові – така неймовірна розслабленість і приємна втома усього тіла. Тільки після цього купання зрозуміла, що значить вислів “спати, як після купелі”. посмішка

Advertisements

2 responses to “КАРПАТСЬКА ВІДПУСТКА: Лумшори – місцеві атракції /Перечинський р-н, Закарпаття/

Subscribe to comments with RSS.

  1. Леся, які гарні фотографії!! Які гарні гори….

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: