ГРУЗІЯ: Батумі–п’яцца, переїзд в Тбілісі   2 comments

Грузія: організаційне

Грузія: перший день (вечірній Тбілісі)

Грузія: переїзд в Батумі

Грузія: Батумський ботанічний сад

Грузія: Батумі – місто, дельфінарій і танцюючі фонтани

Ми прокинулися і побачили, що дощик, який накрапав ще вчора ввечері, так і не закінчився. Більше того, стало досить прохолодно, зовсім не по-літньому. Тому після сніданку ми ще якийсь час дивилися телевізор, але врешті вирішили таки вийти на прогулянку, бо ж негоже провести останній день в Батумі, сидячи в номері готелю.

У якості мети прогулянки обрали площу Piazza. Цьому було 2 причини – по перше, у всі дні в Батумі ми до неї чомусь не доходили, крутить очима а по-друге – вона дуже гарна і цілком заслуговує на увагу навіть у дощовий день.

До площі Piazza ми рушили по вулиці Chavchavadze поблизу Воріт у Чорне море.

DSC_0672

Але через якийсь час ми були змушені звернути з неї, бо просто задихалися від вихлопних газів – цією вулицею катаються усі вантажівки і практично весь громадський транспорт (принаймні, мені так здалося). А відтак, повітря там, як прима без фільтра (не палю, але впевнена, що так і є).

До того ж на цій вулиці багато будівельних майданчиків і потрібно постійно сходити з тротуара і йти прямо по проїжджій частині, оминаючи паркани і купи будматеріалів.

DSC_0675

На цій же вулиці ми помітили кілька невеликих промислових об’єктів і 3 готелі, класу 1-2*. Не знаю, які там ціни, але думаю, що воно того не варте… Раджу перед замовленням готелю в Батумі ретельно вивчити карту міста, щоб бува не оселитися акурат над дорогою із жвавим рухом, або в номері з вікнами на якісь заводські труби.

Далі, петляючи по вузьких і тихих вуличках, дійшли до площі Piazza

DSC_0677

DSC_0676

Оздоба стелі ближче

DSC_0678

Площа Piazza дуже схожа на площі, що є у багатьох італійських містах і містечках. Я хоч і не була в Італії, але впевнена, що архітекторам проекту в Батумі вдалося передати камерну атмосферу італійського СТАРОГО міста, де кожна дрібничка дихає історією і проситься в об’єктив. дурненька посмішка Звичайно, у випадку Батумі усі ці ковані завитки, гіпсові фігурки на фонтанах і древня бруківка є не більш, як декорацією “під Стару Європу”. Але ж гарно… посмішка

DSC_0682

DSC_0680

Вид на площу з балкона

DSC_0687

DSC_0685

Фігури годинника ближче

DSC_0683

Після площі ми попрямували у напрямку набережної.

Поблизу театру я зайшла в сувенірний магазин, щоб придбати деякі речі для рідних. Купила глиняну карту Грузії, деякі срібні дрібнички і магніти. Тут же побачила дуже гарні декоративні пляшки для вина, але ми не наважилися їх купити, бо злякалися, що вони можуть побитися при транспортуванні, або взагалі “випаруватися” з багажу.

Далі ми пішли до сквера з Шевченком і Лесею Українкою (поблизу місцевого ЗАГСу), де продають найбільші порції морозива. посмішка Кульки тут не “кульки”, а справжнісінькі КУЛІ.

Трохи поївши і перепочивши, ми почимчикували по набережній до готелю. Вже на “нашому” пляжі повернули до самого моря, щоб назбирати гладеньких і пласких камінців – я бачила такі у сувенірних магазинах.

Їх розписують, клеять зі зворотного боку магніт і продають у виглядів сувенірів з Батумі. чухає потилицюЯ подумала, що цілком можу зробити таке і сама. Дурість, звичайно, – везти з іншої країни каміння, але то ж – КАМІННЯ З БАТУМІ!!! посмішка на 32 

Ну, і якщо вже зайшла мова про ці камінці, то ось вони (багато їх у “сирому” вигляді я роздала таким же схибленим, як сама)

DSC_1521

Після повернення додому ми трошки перекусили і почали збирати речі. Близько 17 год. приїхав Тамаз і ми попрямували на залізничний вокзал.

Дорогою почули останню політінформацію. посмішка 

Дізналися, наприклад, що буквально напередодні міністр внутрішніх справ Грузії став прем’єр міністром і дуже багато всього обіцяв громадянам у своїй першій промові. Одна із його ініціатив полягає у запровадженні “соціальних ваучерів” на їжу і ліки на суму 1000 ларі (порядка 5000 грн.). Ваучери даватимуть кожному (малозабезпеченому?) громадянину  на 3-4 роки.

Ну, що сказати – круто… Враховуючи досить високий рівень безробіття в країні і кількість жебраків на вулицях, це дуже сильна програма.

Також Тамаз нам розказав, що в Батумі створили спеціальну комісію для контролю цін під час курортного сезону. Комісія контролюватиме ціни на усі послуги, що надаються туристам. А тих, хто буде їх необґрунтовано підвищувати, чекають високі штрафи і навіть скасування ліцензії.

А ще ми почули про цікавий спосіб стимулювання легального бізнесу. Він полягає у такій-собі загальнодержавній лотереї, в якій беруть участь чеки з УСІХ касових апаратів усіх магазинів. Щоб взяти участь у лотереї, достатньо купити щось в магазині і взяти чек. Далі потрібно надіслати (безкоштовне) смс повідомлення на мобільний номер (само-собою, – грузинського оператора) і вказати код чека і код касового апарата. Після цього надійде смс-відповідь про виграш (або побажання удачі наступного разу).

У випадку виграшу достатньо прийти в один із 2-х банків, що обслуговують “лотерею” і показати телефон з відповідним смс-повідомленням (всебічних аналізів, при цьому здавати не обов’язково).

Тамаз сказав, що по телебаченню регулярно подають інформацію про виграші і він сам бачив якось передачу про дядька, що виграв 10 000 ларі (50 000 грн.), купивши в супермаркеті коробку цигарок… І як вам така ініціатива?

Ми приїхали на залізничний вокзал десь за 40 хвилин до відправки електрички на Тбілісі. Виходити на перон було ще рано, тому в машині я виволікла усі наші чеки (завжди зберігаю їх для наступних поколінь)) і Тамазу довелося десь хвилин 10 набивати смс-ки зі свого телефона. посмішка

Ми нічого не виграли, хоч чеків було ДУЖЕ багато. Але здорово потішились. Після цього у Тбілісі приміром, ми вже не дивувались, коли бачили людей з чеками, які клацали кнопками мобільного. посмішка на 32

Врешті приїхала електричка і нам довелося попрощатися з Батумі до наступної зустрічі.

Цього разу той же відрізок шляху виявився важчим, ніж кілька днів тому. В основному через те, що швидко стемніло і ми вже не могли спостерігати чудових краєвидів. До того ж, десь посеред дороги перед одним із тунелів у нашому (останньому) вагоні пропало світло, а з даху посипалися іскри. Електричка зупинилися. Мало не хором почали плакати діти, а бабусі взялися хреститись… Обстановочка була ще та. Нам же це все було тільки в радість посмішка бо ми вже починали боротися зі сном, а тут такий адреналін…

З горем-пополам щось полагодили і ми поїхали далі, відчутно намагаючись наздогнати втрачений час (потім освітлення вимикалося ще кілька разів, але після 3-го разу всі звикли). посмішка

Електричка прибула в Тбілісі близько 23 год. Ми вийшли на перон і… нікого не побачили. Тому рушили до будівлі вокзалу.

Вже на виході з нього нас наздогнав наш тбіліський водій і ми поїхали до готелю.

Цього разу нас розмістили в готелі Villa Vera, що розташований на самому підніжжі гори з телевізійною вежею (у перших дописах про Грузію я викладала її фото).

Підіймаючись сходами у свій номер, ми дуже сподівались, що наші вікна виходять на місто, але не пощастило… (тепер ми вже знаємо, що “наймальовничіші” номери у цьому готелі – 6 і 7 на третьому поверсі і 11, 12 – на четвертому).

Тим не менше, Олег здогадався піднятися поверхом вище, де знайшовся вихід на балкон. А вже звідти ми побачили Тбілісі

DSC_0692

Зробивши кілька вдалих і невдалих фото, ми побажали столиці Грузії спокійної ночі.

Advertisements

2 responses to “ГРУЗІЯ: Батумі–п’яцца, переїзд в Тбілісі

Subscribe to comments with RSS.

  1. Красивые фотографии и карсивые места

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: