ГРУЗІЯ: Батумський ботанічний сад   3 comments

ГРУЗІЯ: організаційне

ГРУЗІЯ: перший день (вечірній Тбілісі)

ГРУЗІЯ: переїзд в Батумі

У наш перший “повноцінний” день в Батумі ми прокинулися в тільки в 9.30 ранку витріщені очі і, глянувши на годинник, як божевільні полетіли на сніданок. В готельному ресторані нас чекав омлет з сосисками, булочки з маслом, овочі, сметана і чай. Все досить скромно, але у достатній кількості, щоб не встати з-за столу голодними.

Після сніданку нам довелося відразу зійти вниз, бо на 10.30 у нас була запланована екскурсія на Зелений Мис – у Батумський ботанічний сад.

Під готелем нас уже чекала маленька Nissan Micra і наш сьогоднішній водій – Тамаз (чудовий, до речі, співрозмовник і просто хороша людина).

На дорогу до ботанічного саду витратили десь 25-30 хвилин. Останній відрізок шляху дорога нестримно прямувала вгору, аж доки ми не опинилися перед ворітьми так-званого “верхнього” саду.

Доки Тамаз шукав гіда, ми пройшлися трохи назад дорогою до “пробілу” між деревами, крізь який виднів Батумі.

DSC_0309

DSC_0306

Ще коли ми підіймалися на цю гору, наш водій розповідав, що раніше схили Зеленого Мису були такою-собі елітною зоною, де часто відпочивала радянська верхівка. Усілякі там генсеки мали собі тут дачі, де чудово проводили час, закриті від цікавого ока буйною зеленню і схилами гір.

DSC_0301

Доки ми блукали, Тамаз знайшов для нас російськомовного гіда. Ним виявилася бабуся Марія, яка працює в ботанічному саду вже 52 роки…

Під час екскурсії (що тривала близько 2-х годин) ми побачили величезну колекцію саду, що розмістилася на більш як 100 гектарах Зеленого Мису. Наша бабуся розповідала про дерева і трави, повз які пролягав наш шлях і попутно розповідала історію саду.

DSC_0416

Заснував його Андрій Краснов, який, до речі, тут же і похований. Сад має багато відділів: Південна Америка, Північна Америка, Нова Зеландія, Японія… Тут працює близько 100 чоловік обслуговуючого персоналу. У цю кількість входить і науковий персонал, і адміністрація, і робочі. Жодного екскурсовода у саду немає – є графік і кожен працівник зобов’язаний провести у свій день екскурсію для відвідувачів, мовою яких він розмовляє.

DSC_0431

Бабуся Марія за національністю росіянка (народилася у Воронезькій області). Тому її і покликали до нас. А у вільний від екскурсій час вона працює у науковому відділі саду – займається листуванням з іншими науково-дослідними станціями і ботанічними установами. Також вона займається збором насіння і передачею його на замовлення різних ботанічних установ.

DSC_0436

Взагалі наша екскурсія вийшла дуже цікавою і яскравою, бо бабуся Марія пересипала серйозну розповідь жартами, які видавала з таким незворушним виглядом, що я іноді не знала, як реагувати.

Наприклад, підійшли ми до чайних кущиків. Бабуся каже: “Это чайные кусты. Их листья можно жевать, а можно собирать молодые листики и делать чай. Он хорошо тонизирует и утоляет жажду. А также чай хорошо укрепляет сердечно-сосудистую систему. Так что, лучше пить чай, а не водку. Хотя… Одно другого не заменит”. посмішка на 32

DSC_0432

А ще вона сказала нам, що раніше у неї було хоббі – магнолії. А зараз її хоббі – “поиск, чем еще, кроме утюга, можно разглаживать морщины”… посмішка

DSC_0336

Словом, із саду ми вийшли в чудовому настрої. Шкода тільки, що під час екскурсії зовсім не було можливості (і якщо відверто – бажання) щось записати, адже інформації було більш ніж достатньо. А зараз у пам’яті залишилися тільки якісь уривки, які навіть важко віднести до якогось конкретного фото.

Тим не менше, фотографій залишилося багато і я дуже хочу ними поділитись. Особливо зараз, коли очі ріже випалений сонцем після-літній краєвид, а на горизонті маячить дощова осінь.

DSC_0314

бананова квітка

DSC_0391

бамбукові гаї (до речі, тут ми вперше дізналися, що бамбук НЕ дерево, а – деревовидний злак)

DSC_0353

DSC_0417

DSC_0354

гортензія (бабуся Марія розповідала, що колір квітів гортензії залежить від складу ґрунту, у якому вона росте)

DSC_0310

магнолія ще цвіте…

DSC_0361

“скверик” зі ставочком

DSC_0356

DSC_0372

DSC_0374

DSC_0376

DSC_0375

не знаю, що це за травичка, але я в Грузії просто закохалася у цього пухнастика… щисливий

DSC_0369

Іноді крізь листя дерев ботанічного саду до нас пробивалося блакитне море…

DSC_0380

DSC_0325

DSC_0349

Листочок дерева (нажаль, забула його назву), волокна якого такі гнучкі, що не дають листку розділитися на частини при розламуванні

DSC_0411

Ну і решта фотографій зеленини (нехай радує нас довгими зимовими вечорами)

DSC_0316

DSC_0318

DSC_0341

DSC_0410

DSC_0413

DSC_0422

DSC_0428

DSC_0406

DSC_0397

DSC_0399

DSC_0364

DSC_0393

Щоб логічно завершити допис про ботанічний сад, надам кілька корисних посилань. Ці джерела можуть цілком заповнити нестачу інформації у моєму дописі:

http://fajnafajna.livejournal.com/ – чудові фото квітів

http://borjomiok.com.ua – пізнавальний допис про історію та сьогодення саду

http://za7gorami.ru/batumskiy-botanicheskiy-sad – дуже гарна і легка розповідь про поїздку

http://www.nesididoma.com/ru/waynotes/europa/gruzia/34-20110725-botsad.html – ще одна

http://cyxymu.livejournal.com/692589.html – прекрасний фоторепортаж

 

Після повернення з ботанічного саду та легкого  обіду фруктами і хачапурі, ми пішли на пляж. Хоч на годиннику було тільки 16 год. дня, ми вирішили не йти до бухти, тим більше, що по обіді погода трохи зіпсувалася і стало похмуро. Відтак затаборилися одразу напроти нашого готелю.

Взяли два пластмасових тапчани за 4 ларі (20 грн.), адже розраховували сидіти на пляжі до самого вечора.

Доки я читала пресу і спостерігала, як берегова охорона ганяється за якимось туристами на човні, Олег моржував, хоч вода була доволі прохолодна.

DSC_0444

Через якихось 30-40 хвилин раптово набігли хмари і вже близько п’ятої нам довелося втікати додому.

Думали погуляти після дощу по нічному місту, але почалася така злива, що довелося залишитися в готелі.

Цілий вечір ми дивилися телевізор і сиділи у вестибюлі (де безкоштовний WiFi). Сором, звичайно, але непогода і в Батумі – непогода.

Спали як убиті.

А дощ періщив цілу ніч.

ДАЛІ

Advertisements

3 responses to “ГРУЗІЯ: Батумський ботанічний сад

Subscribe to comments with RSS.

  1. Лесечко, чудові фото. соковиті і виразні, як завжди.
    а я собі думала на наступний рік лоу-костом до Батумі, там трохи побути, а тоді через Тбілісі на Єреван потягом чи там автобусом, ще розвідаємо.
    Хочу у Вірменію.

    • Дякую! Світлини гарні, бо гарні об’єкти )))
      Удачі вам у плануванні поїздки. А я от планую так, щоб на усі сторони світу – 2 роки тому була Польща (захід), рік тому Крим (південь), цьогоріч – Грузія (схід) Так вийшло якось само-собою, але нам сподобалося.
      Виходить, тепер маємо їхати на північ. Там є куди, то ж цей напрям не проблема ))

  2. а ви наступного року давайте вже прямісінько на Гренландію. чи вже й на Полюс 😉

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: