Караїмські Кенаси /м. Євпаторія/   Leave a comment

Хочу розказати про найтихіше і найспокійніше місце у всій Євпаторії.

Мова іде про Караїмські Кенаси.

DSC_7849

Я не знаю, які вони насправді, бо ми були там дуже рано, коли ще не було ані інших відвідувачів, ані екскурсій, тому цілком допускаю, що це місце не таке вже й спокійне, як нам здалося. У будь-якому випадку після відвідання кенас ми були в якомусь особливому, умиротвореному і духовно піднесеному настрої. Очевидно, саме таке враження і має складатися після відвідання храму.

DSC_7837

Як я і писала вище, ми приїхали сюди дуже рано, буквально відразу після відкриття, тому мали можливість усе детально роздивитися і пофотографувати. Вхід до кенас коштує 12,5 грн. (вартість екскурсії – 25 грн. з 1 особи). Ми дуже хотіли замовити екскурсію, але виявилося, що вона проводиться тільки раз на день і починається о 15.00. Такий розклад нам зовсім не підійшов, бо ми мали свої плани і не могли витрачати стільки часу на очікування.

Усе це дуже прикро, бо екскурсовод міг би набагато цікавіше і докладніше розповісти нам історію місця і караїмської общини, ніж таблички, встановлені у комплексі (надалі уся довідкова інформація тільки з них).

DSC_7843

Комплекс караїмських кенас є пам’ятником архітектури національного значення 18 ст. На площі 0,25 га розміщені кілька внутрішніх двориків (виноградний, мармуровий, очікування молитви, ритуальний, меморіальний, господарське подвір’я), Велика і Мала Кенаса (караїмські храми), будівля благодійної їдальні (сьогодні – кафе “Караман”) і релігійна школа.

Задум створення комплексу виник у кінці 18 ст. Приводом був чисельний ріст общини караїмів Євпаторії і старість уже існуючого храму.

У 1805 році було закінчено будівництво Великої (Соборної) Кенаса.

DSC_7867

Фінансування, проектування і будівництво здійснювалося караїмською родиною Бабовичів. Перше богослужіння в Соборній Кенаса відбулося восени 1805 року, але облицювальні роботи продовжувалися ще протягом 2-х років.

DSC_7875

Після закриття Соборної Кенаса радянською владою і конфіскації її майна в будівлі розташувався антирелігійний музей, курси медсестер, спортзал, дитячий садок, краєзнавчий музей, а потім склад. У 1942 році під час окупації Євпаторії німецькими військами в Соборній Кенаса був відкритий караїмський музей.

DSC_7873

DSC_7874

Соборна Кенаса – єдиний храм в Євпаторії, який відвідали російські імператори Олександр І (1825) і Микола ІІ (1916).

DSC_7876

Соборна Кенаса була відновлена і освячена 9 вересня 2005 року. На даний час у Соборній Кенаса проводяться святкові богослужіння.

DSC_7885

Позаду Великої Кенаса є затишний дворик.

DSC_7857

При штурмі Євпаторії російськими військами у лютому 1855 року територія кенас піддавалася бомбардуванню і будівля Великої Кенаса була пошкоджена. Для посилення конструкції були збудовані три контрфорси на південній і західній стінах.

Пам’ять про штурм залишається у ядрі російського пристрою, встановленому під вікном західної стіни.

DSC_7858

Мармурові сходи ліворуч від контрфорсів ведуть в жіноче відділення кенаса. Відповідно до караїмської релігійної традиції чоловіки і жінки під час богослужіння знаходяться окремо. У сприйнятті караїма храм, це – місце , де можна говорити і думати тільки про бога, тому всередині і на території храму усе влаштовувалося таким чином, щоб ніхто не міг відволікти прихожан від молитовного настрою.

У 1995 – 1999 роках у дворі зібрали надгробки (без захоронень) з караїмського кладовища Євпаторії – найстарішого з існуючих у місті, але практично повністю знищеного і розкраденого.

DSC_7855

DSC_7860

Надгробок із чорного мармуру у вигляді дивана був встановлений на могилі духовного голови караїмів Росії, російського дворянина, учасника оборони Севастополя 1854 – 55 років., міського голови Євпаторії Самуїла Панпулова. За самовіддане служіння місту Євпаторії С. Панпулов був удостоєний 21 державної нагороди.

DSC_7851

У 1815 році на місці старого караїмського храму 16 ст. було побудовано Малу Кенаса.

DSC_7888

Є свідчення про проведення ремонту будівлі і відновлення богослужінь в 1799 році.

У 1815 році Мала Кенаса була капітально перебудована: збільшена висота будівлі, встановлено арочне склапіння, оформлено нижній ряд вікон, пізніше прибудований портик з мармуровими колонами.

Зі встановленням радянської влади в Криму Мала Кенаса була закрита. Богослужіння у ній відновлені під час окупації Євпаторії німецькими військами у 1942 році і продовжувалися до 1959 року – повторного закриття храму.

Інтер’єр, вівтар і балкон для жінок були повністю знищені унікальні люстри і цінні предмети ритуалітету передані в музей. У будівлі розташовувався дитячий садок, експозиції краєзнавчого музею і склад.

У 1990 році рішенням Євпаторійської міськради будівлю Малої Кенаса було повернено вірянам. Мала Кенаса відновлена на кошти і зусиллями караїмів, освячена 4 вересня 1999 року. На даний момент у ній проводяться богослужіння в будні і по суботах.

За Малою Кенаса знаходиться двір очікування молитви.

DSC_7871

Тут караїми – чоловіки гаяли час перед початком молитви, обговорюючи події дня, тут проходили зібрання общини.

Стіни двору прикрашені 15 мармуровими плитами, тексти яких сповіщають історію двох караїмів – благодійників. Дві плити з горельєфами двохголових орлів перечислюють імена імператорів Росії, що дарували малочисельній общині караїмів різні пільги. Найбільшим привілеєм караїми вважають указ імператора Миколи І, згідно з яким з 1829 року вони були звільнені від військової повинності. Однак, будучи монархістами, багато караїмів служили офіцерами в армії. В часи громадянської війни у російській агрмії воювали більше як 700 караїмів. близько 500 із них були офіцерами.

Арка у куті двору слугувала у давнину входом на територію храму і за традицією поруч зі входом був фонтанчик для ритуального омовіння.

DSC_7870

Напроти фонтанчика є сонячний годинник, відновлений у 2003 році. Навколо годинника збережена ділянка першопочаткового покриття двору очікування молитви. Заміна покриття двору була проведена у 2005 році.

IMG_4648

У 1859 році на території кенас був встановлений мармуровий монумент на честь відвідання комплексу Імператором Олександром І.

DSC_7866

У 1927 році обидва караїмські храми були закриті.

У 1990 році почалося поетапне повернення комплексу общині караїмів Євпаторії. 10 серпня 1996 року було відкрито музей історії і етнографії кримських караїмів ім. Кушуль С.І. 4 вересня 1999 року було відкрито Малу Кенаса, а 9 вересня 2005 року – Велику.

На честь відновлення богослужінь у Малій Кенаса біля неї було відкрито меморіал. На плитах меморіалу вказані імена тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни.

DSC_7845

Наостанок надам ще деяку інформацію, почерпнуту з табличок музею:

Історично батьківщино кримських караїмів є Крим, де в 8 – 10 ст. проходило формування етносу. Кримські караїми є нащадками тюркських племен хазарського каганату і аборигенного населення Криму. Найбільш давні місця проживання караїмів – місто Феодосія, Салхат, фортеця Кирк-Ер, Мангуб-Кале.

У 13 ст. князь Данило Галицький розселив частину караїмів на землях Русі. В Галичі Івано-Франківської області досі збереглася не чисельна община караїмів.

У кінці 14 ст. Великий Литовський князь Вітовт вивіз із Криму у Литву близько 400 сімей караїмів – воїнів. Караїми несли службу у гвардії Вітовта та інших литовських князів, охороняли їх резиденцію – замок у м. Тракай. Спільно з кримськими татарами вони брали участь у Грюнвальдській битві у 1410 році.

DSC_7887

До приєднання Криму до Росії духовним і адміністративним центром караїмів Криму було місто-фортеця Кирк-Ер (Джуфт-Кале, Чуфут-Кале). Гарнізон фортеці складався з караїмів, які були вірними кримським ханам. У Кирк-Ері є два найстаріших караїмських храми. Там же були і ханський монетний двір, яким керували караїми. Вони ж заснували у 1731 році першу у Криму типографію.

У Кримському ханстві караїми користувалися самоуправлінням, були звільнені від багатьох податків і зборів.

DSC_7864

Після приєднання Криму до Росії караїми розселяються у нових містах Криму: Ялті, Сімферополі, Севастополі. Царська влада надала караїмам усі права російських громадян, а також і ряд пільг. До середини 19 ст. общини караїмів утворилися в Москві, Санкт-Петербурзі, Києві, Одесі, Новоросійську, Харкові, Катеринославі та інших містах. У 1917 році у Росії налічувалося 40 караїмських общин, діяло 20 стаціонарних храмів. Чисельність населення досягла 1400 осіб.

Під час Кримської війни караїми залишилися вірними російському престолу і надали російській армії суттєву матеріальну і фінансову допомогу.

З 1837 року Євпаторія стає релігійно-адміністративним центром караїмів Росії (община караїмів утворилася тут в 16 ст.). До встановлення радянської влади у місті діяли два храми, духовне училище, релігійна школа, два ремісничих училища, національний музей, бібліотека, притулок, кілька громадських фондів, виходило друковане видання.

DSC_7862

Події Першої світової війни, громадянської та Вітчизяної воєн та внутрішня політика радянської влади дуже вплинули на скорочення чисельності караїмів. На сьогодні у всьому світі проживає близько 2000 караїмів, на Україні – 1000, в Криму – 800, в Євпаторії – 250.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: