Травнева подорож /КАЧАНІВКА/   Leave a comment

Перша зупинка – ЦИТАДЕЛЬ фортеці у Батурині

Друга зупинка – ПАЛАЦ Розумовського у Батурині

Третя зупинка – БАТУРИН /місто/

Четверта зупинка – ЯБЛУНЯ-КОЛОНІЯ /передмістя Андріївка у Кролевці/

П’ята зупинка – ВИШЕНЬКИ /палац Румянцева-Задунайського/

Шоста зупинка – ГЛУХІВ /прогулянка містом/

Сьома зупинка – ПУТИВЛЬ /прогулянка містом/

Восьма зупинка – СПАДЩАНСЬКИЙ ЛІС /музей зброї та військової техніки, партизанський укріпрайон/

Розпочався третій день нашої подорожі.

Прокидаємося близько дев’ятої ранку (далися взнаки вчорашні походеньки по партизанських землянках). З горем пополам, продираємо очі (це я про себе) і збираємо речі. Сьогодні маємо дві важливих точки на нашому маршруті – Качанівку і Сокиринці.

З огляду на те, що в обох місцях (особливо у Качанівці) доведеться пару годин блукати, ми вже трохи запізнюємося по часу…

Сходимо вниз у ресторан готелю, щоб поснідати, але тут нас чекає сюрпризик в найкращих традиціях вітчизняних закладів харчування – у цей день сніданки подаються, починаючи з 15 год. непонятка

Мусимо покидати Ромни голодні і злі (це я НЕ про себе). smile

Дорогою ще намагаємося видивитися якісь місця скупчення омлетів, бутербродів і кави, але марно. Та і немає там гинделиків, – вулиці Ромен аж кишать аптеками. Без жартів – кількість аптек на однин квадратний кілометр просто вражає. У Дена виривається: “Что за больной город?” посмішка на 32

Вирулюємо з Ромен (не впевнена, що правильно відміняю) і скеровуємося на трасу Н-07 у напрямку Прилук. Відчуття голоду трохи притупляється враженням від траси – це не траса, а одне названіє. Їдете-їдете і тут – бабах: здоровенне ямище на півдороги (переважно з вашого боку). І так майже всю дорогу до Олексинців.

Подекуди шматки бездоріжжя перемежовуються з відрізками траси, де тривають ремонтні роботи. Це вселяє надію, що скоро тут можна буде нормально їздити – хай живе футбол!!!

Після Тростянця повертаємо на Сокиринці, але зараз зупинятися тут не будемо – зробимо це на зворотному шляху з Качанівки. Їдемо далі.

Це виявляться чи не найважчим відрізком дороги. Навіть не знаю чому, може мало атракціонів за вікном? А може вже дуже хочеться попоїсти на природі?…

З такими думками і майже без розмов доїжджаємо до Парафіївки. Там намагаємося прорватися до якогось ресторану, але там або вихідний, або санітарна година…

Врешті прямуємо до продуктового магазина, що видніє неподалік, і купуємо їжу для сніданко-обіду. Після цього рухаємося далі. Минаємо Парафіївку і проїжджаємо по містку через річку – праворуч від нас заїзд на територію заповідника (легко помітити по білих стовпчиках і огорожі).

Вказівника, що забороняє проїзд нема, тому ми прямуємо дорогою вгору.

Трохи проїжджаємо вперед і бачимо сторожку, парковку та багато людей – приїхали.

Купуємо вхідні квитки і рухаємося до центральної алеї парку – хочемо спочатку знайти місце для споживання їжі, бо духовне треба завжди їсти після матеріального і тільки так. smile

Чудове місце для обіду знаходимо з південного боку палацу у такому-собі яру на березі ставу. Там ми зависаємо на якихось півгодини, щоб пообідати і просто посидіти та подихати свіжим повітрям.

Відпочивши, вирушаємо на огляд палацу і парку.

На історії Качанівського заповідника я зупинятися не буду, адже в інтернеті предостатньо джерел по даній темі. Просто не бачу сенсу передруковувати історичні довідки чи відгуки інших туристів.

Найцікавіше можна знайти за цими посиланнями:

Офіційний веб-сайт заповідника КАЧАНІВКА

Тут був я

Україна інкогніта

Далі – наші фото:

DSC_1655

Центральна алея (вид на палац)

DSC_5385

Та ж алея – вид на Георгіївську церкву

DSC_5387

Церква ближче

DSC_1802

Ліве крило палацу

DSC_5476

Фонтан

DSC_1610

Південний фасад

DSC_5393

Вид на річку /якраз у тому ярку ми обідали, мммм……/

DSC_5390

Вид на палац з іншого берега річки

DSC_5440

Вид на альтанку Глінки з того ж берега (нажаль, ми не підходили до неї ближче)

DSC_5441

Арочний місток

DSC_5421

Романтичні руїни (до речі, всередині вони зовсім не романтичні фу.....)

DSC_1636

Повітряний місток

DSC_1650

Інтер’єри та експонати у приміщеннях палацу (зверніть увагу на деякі меблі, які ідеально вписуються у стиль відповідної епохи, незважаючи на те, що зроблені буквально вчора).

DSC_1682

DSC_1766

DSC_1774

DSC_1705DSC_1767

DSC_1709DSC_1738

DSC_1737DSC_1793DSC_1666

DSC_1711DSC_1696

DSC_1741

DSC_1788

DSC_1772DSC_1714DSC_1775

DSC_1764

І наостанок – ще кілька фото качанівської флори smile

DSC_5404

DSC_1647

DSC_5397

DSC_5406

DSC_5407

DSC_5408

DSC_5410

DSC_5461

DSC_5413

DSC_5464

DSC_5455

DSC_5433

DSC_5458

Мушу додати, що поза нашою увагою залишилася майже вся південно-західна частина парку, а також “набережна”. Як би дивно це не звучало, але ми просто туди не дійшли. Все-таки, кілька десятків гектарів важко обійти навіть з привалами і зупинками для огляду якихось пам’яток. В кінці ми вже ледве волочили ноги.  Звідси висновок – у Качанівку потрібно їхати на весь день. Тільки так можна без поспіху і біганини все побачити і просто відпочити на природі.

Наступна частина подорожі ТУТ

Advertisements

Posted 06.05.2011 by llevchenko in Чернігівщина

Tagged with

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: