КРАКІВСЬКІ КАНІКУЛИ: 3 день, 2 частина   Leave a comment

Інформація по підготовці до подорожі ТУТ

Перша частина подорожі ТУТ

Друга частина подорожі ТУТ

Третя частина подорожі ТУТ

Четверта частина подорожі ТУТ

П’ята частина подорожі ТУТ

Шоста частина подорожі ТУТ

 

Гід показує нам, як попасти у дзвіницю і у скарбницю замку, а сама повертається до інших екскурсоводів. На цьому наша екскурсія по собору закінчена.

До речі, ТУТ є багато інформації саме про Кафедральний собор. Є і схема, і історія,і навіть віртуальний тур.

Ми ж заходимо знову у собор і прямуємо до входу у дзвіницю – маємо побачити найбільший у Польщі дзвін – Сигізмунд.

Біля вівтаря повертаємо ліворуч і піднімаємося сходами за вказівником (перед входом до східців у нас знову перевіряють білети – ставлять на них чергову дірочку дироколом).

До речі, якщо повернути трохи ліворуч, то можна потрапити до каплиці Скотніцких. У ній є отакий цікавий надгробок

41

Дорогою до Сигізмунда є ще й інші дзвони

DSC_2239 DSC_2241

Сигізмунд

DSC_2233

Цей дзвін був відлитий у 1520 році і названий на честь короля Сигізмунда І. Дзвін важить майже 13 тон і щоб розкачати його, потрібно 12 мужчин (по 6 з обох боків). До речі, це дуже нелегке завдання, яке потрібно виконувати з неабиякою обережністю – десь в період між двома світовими війнами, під час виконання дзвону Сигізмунд виштовхнув одного дзвонаря з вікна…

Дзвонить Сигізмунд тільки по особливих святах (їхній список можна знайти в інтернеті).

У 1888 було затверджено тривалість мелодії – 8 хв, яка могла збільшуватися до 20 хв, якщо мова ішла про хід процесії.

Бути дзвонарем у Кафедральному соборі, само-собою, дуже почесно. Якщо якийсь дзвонар приймав участь у дзвоні Сигізмунда протягом 50 разів, не менш, як протягом 3-х років, то йому вручали пам’ятний значок із написом “Dzwonnik Zygmunta” (“Дзвонар Сигізмунда”). Іноді такий подарунок можуть отримати і зовсім “сторонні” особи (наприклад, такий значок колись подарували Папі Римському Івану Павлу ІІ).

Вид з дзвіниці на Краків

DSC_2235 DSC_2236 DSC_2240

Ідемо до виходу з собору і обходимо його, прямуючи до палацу.

Права частина собору

DSC_2209 DSC_2210

Деталі

DSC_2211 DSC_2212 DSC_2214 DSC_2215 DSC_2217 DSC_2218

Поступово наближаємося до королівського замку

DSC_2216 DSC_2219

Потрапляємо у внутрішній дворик

DSC_2223 DSC_2220

Тут ми можемо купити білет на екскурсію по королівських палатах, але ми відмовляємося від цієї ідеї. Перш за все тому, що лякає кількість груп, які стоять на вході. Якось не хочеться штовхатися в середині, щоб побачити якийсь експонат. Зрештою, я сподіваюся, що ми тут не востаннє, і нагода потрапити у замкові палати у нас ще буде.

Тому ідемо до скарбниці. Вона розташована ліворуч від гербових воріт. Вхід у неї безкоштовний.

Більша частина експозиції скарбниці присвячена тому ж таки Івану Павлу ІІ. Тут є його мітри, особисті речі (є навіть хатні тапочки), а також багато літератури про нього. Із суто королівських цінностей – дві реконструйовані корони, мечі і деякий посуд. Взагалі, цікаво. Шкода тільки, що не можна фотографувати.

Після скарбниці посуваємося замком до печери дракона.

Злодійська башня – крайня ліворуч (колишня тюрма)

DSC_2244

Будинок вікарія, а за ним – Кафедральний собор із Годинниковою баштою і Баштою Срібних дзвонів

DSC_2246

Доходимо до замкових мурів. Вид на Віслу

DSC_2258

Вдалині видніє Курган Костюшко

DSC_2257

Перед входом у печеру дракона потрібно купити білет. Коштує він 3 злотих. Купити білет можна в спеціальному апараті, який стоїть тут же. Розібратися легко – є російська мова меню.

До речі, печера виводить із замку, тому, якщо ви ще не плануєте виходити, то ідіть туди в останню чергу.

Заходимо і спускаємося вниз по гвинтових сходах. Спуск триває досить довго. Чим нижче сходимо тим, нижча температура. Врешті доходимо до печери.

DSC_2264 DSC_2272 DSC_2275 DSC_2276

Десь в інтернеті я читала, що час від часу тут з’являється дракон, і туристи можуть його побачити, якщо пощастить. Нам не пощастило. мда.....

До речі, в тому ж таки інтернеті можна натрапити на саму легенду про краківського дракона.

Легенда доволі банальна – був собі дракон, який мав за звичку поїдати найкрасивіших дівчат.

Він сидів на такій дівчачій дієті аж доки не з’явився лицар, що визвався його перемогти (у даному випадку то був один із синів короля Крака – засновника міста).

Той лицар додумався поставити перед входом у печеру опудало, набите всяким мотлохом і смолою.

Дракон вийшов на обід і те опудало з’їв (видно він був вже старий і підсліпуватий, якщо не зміг розгледіти, що то зовсім не найкрасивіша дівчина в місті). Коротше, за якийсь час драконові стало зле від того їдла і він сконав.

Біля входу у печеру є скульптура дракона (ми її не фотографували, бо вона була вся обліплена дітьми).

Перед нею на набережній багато кіосків з усілякими дрібничками. Тут асортимент дуже попсовий, який часом ніяк не стосується ні Кракова, ні Вавельського замку. Тут вам – яскраві іграшки, здоровенні буси і всяка біжутерія, різні крутилки і пищалки, надувні шарики і песики з хутра…

При виході з печери стоять молоді люди, які пропонують річкову екскурсію по Віслі. Я не пам’ятаю, яку ціну нам називали. Можу сказати тільки, що екскурсія триває 30 хвилин. Вирішуйте самі, чи воно того варте.

Ми ж повертаємо ліворуч і обходимо замок.

Наступна частина подорожі ТУТ

Advertisements

Posted 25.08.2010 by llevchenko in Польща

Tagged with ,

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: