Парк ОЛЕКСАНДРІЯ у Білій Церкві: частина 3   Leave a comment

Перша частина ТУТ

Друга частина ТУТ

Після всього вищесказаного мені залишилося згадати лише кілька історичних моментів і додати вибрані фото з поїздки.

Щодо історії: не можу залишити без уваги Китайський місток, що розташований між двома ставками Середньої балки (очевидно, це була така-собі данина моді).

Фото містка з листівки:

китайський місток2

А такий він був колись (малюнок М. Бєржинської):

китайський місток

Ще одне фото містка, зроблене до 1914 р. (тут видно, що він дуже КРУТО мінявся):

китайський місток3

А це вид на Китайський місток з мосту над Лебединим озером:

DSC_1411

 Біля містка були встановлені статуї китайця і китаянки. Є свідчення, що тут раніше були також залізні і чавунні плити, змонтовані у верхню будову містка: “наверху мосту по кутах середнього прольоту були кам’яні високі тумби з вирізьбленими на них ромбічними фігурами. Біля нижніх східців лежали чотири кам’яні квадратні плити, на які ставили вазони з квітами. Згодом ці плити зсунулись до озера через розмив грунту атмосферними водами”.

Бабайота smile

DSC_1415

Йоко

DSC_1417

Оздоба даху Китайського містка

DSC_1418

Обіцянки вічного кохання на містку Лебединого ставу

DSC_1414

Ще раз Лебединий став і його жителі

DSC_0584

Оранжереї

Найперша згадка про оранжереї Браницьких “сягає 1811 року, коли де ла Гард зробив запис про оранжерею, яку він назвав грандіозною. Він відзначив, що в ній дозрівають фрукти “з усіх країн” і що для них створено потрібний клімат. З рослинних рідкостей де ла Гард відмітив алое, який тоді цвів. Ян Бровінський згадує колекції з багатьох сортів винограду, пальм, квітів, а також дерева фагове, лимонове, помаранчеве, перцеве, кавове, персикове. З цього переліку Ян Бровінськиц зазначає, що колекція пальм зростала у відкритій для холодного повітря будівлі, яку він називає “sala palmowa”. Решта колекцій перебувала в теплицях. Розповідаючи про садівника Єнса, О. Шишкіна присвятила олександрійським оранжереям цінні рядки: “Особенно в оранжерея видны искусство и старание Иенса. Он развел одних кактусов восемдесят родов, и четырнадцать родов пальм. Китайские розы достигли у него невероятной огромности; один куст закрывает целую стену в несколько аршин вышины и ширины. Также изумила нас ветка резинкового дерева (Ficus Elasticus) в осьмнадцать аршин длиною. Не зная, куда деваться с другими, Иенс принужден был их обрезать. … получила от него при прощанье огромный букет разнообразных цветов, между которыми он поместил ветку особого рода итальянского винограда. Лист его похож на петрушку, и он, как сказывал Иенс, гораздо вкуснее обыкновенного и ранее поспевает”. Дуже ціні відомості про рідкісні пам’ятки флори в оранжереях подіно у І.І. Фундуклея: “Между растениями особенно замечательны одно алоевое дерево (Aloes Subiratum), которое оплетает своими ветвями целую стену оранжереи; два дерева китайской розы, которых стволы имеют до 6 футов в окружности, а ветви занимают от 47 до 50 футов пространства; с них сбирается до 200,000 роз. Есть еще в оранжерее одно померанцевое дерево, купленное у Короля Станислава Августа, имеющее около 200 лет, пионных дерев 60 и много других редкостей”. Е.-Л. Руліковський згадує “знамениту оранжерею”, в якій була колекція пальм. Крім неї написав він і про оранжерею, в якій вирощувалися екзотичні квіти й рідкісні рослини”.

Будиночок садівника:

DSC_1393

Екземпляри з плантації троянд:

DSC_1398DSC_1401DSC_1403DSC_1405

Колона Єнса (фото з листівки):

колона єнса

Водоспад Черепаха (фото з листівки). Без поняття, де він знаходиться непонятка...

водоспад черепаха

Вид на Руїни від Гладіатора:

DSC_0568

 Вид на Лазневий став:

DSC_0534

Водоспадик на Дзеркальному ставку:

DSC_0543

Жительки Дзеркального ставу:

DSC_0545DSC_0552

 Якийсь Пухнастик:

DSC_0592

 Наостанок ще пару слів про французький замок Браницьких – Монтрезор (у перекладі з французької – “мій скарб”, майже як “my treasuuuuure” smile )

На цьому сайті є інформація про замок, але ДУЖЕ загальна.

Також про нього можна почитати на інших сайтах, де описані подорожі по Франції. Нажаль, інформація всюди дуже скупа, бо замок приватний і не такий розрекламований, як інші замки Луари. У ньому досі живуть нащадки Браницьких. “Заправляє” всім графиня Марія Рей, саме її дозволу потрібно питати для організації у замку усіляких заходів. У неї ж зберігається альбом із малюнками Олександрії, які зробив Вілібальд Ріхтер. Усього їх, здається, 12 штук (у попередніх постах я деякі викладала). Також у замку є чудова колекція італійського живопису і мисливських трофеїв.

Сам же замок поділений навпіл – в одній частині живуть господарі, інша – відкрита для відвідування.

Нащадкам Браницьких треба подякувати за те, що вони зберегли інтер’єри кімнат і архітектуру замку недоторканими. От би всі нащадки і НЕнащадки були такими…

Додам ще кілька фото Монтрезора. Може колись і в Білій Церкві так було….

монтрезор 4монтрезор 1монтрезор 5монтрезор 2монтрезор 3

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: