Парк ОЛЕКСАНДРІЯ у Білій Церкві: частина 2   Leave a comment

Перша частина ТУТ

Що до циклу Олександра Першого, то його створили після візиту Імператора до Браницьких у 1816 році. Цей цикл починався з Імператорського і Великого павільйонів (зараз їх вже нема).

У Імператорському павільйоні зберігали тогочасний інтер’єр (яким він був при імператорі), а навколо павільйонів і в самому парку були влаштовані різні пам’ятки, які нагадували про імператора і членів його родини (альтанки, пам’ятники, клумби, написи…). Також туту були і дерева, які посадив Олександр І і інші члени родини Романових.

Останнім, найпізнішим циклом у парку був цикл Воронцова (на честь зятя графині Браницької – Михаїла Воронцова). Найпершим елементом циклу є статуя “Гладіатор”,яку встановили між 1819 і 1822 роками з надписом – присвятою Воронцову французькою – Dedie au Cte Michel Woronzow (присвячується графу Михаїлу Воронцову).

гладіатор3гладіатор

Ця статуя належить до трьох “наполеонівських”, які колись стояли біля Танцювального павільйону.

гладіатор4

Зараз вона така:

DSC_0561

Наступним елементом циклу була композиція “Варна”.

Малюнок Вілібальда Ріхтера:

варна

Брилу для неї надіслав сам Воронцов після взяття ним фортеці Варна. “У 1828-1829 р.р. М.С. Воронцов командував облогою і штурмом фортеці Варна, за що був нагороджений залотою шпагою з діамантами та написом “За взятие Варны”.

Брила була встановлена на п’єдесталі, а на ній вирізьбили зображення двох жінок з дитиною і напис на старогрецькій мові. Дослідники парку стверджують, що композиція була встановлена напроти Імператорського павільйону.

Недалеко від Літнього палацу була ще одна пам’ятка циклу Воронцова – сад “Варна”. Ось що каже про нього моя книжка:

“… в ньому знаходилася остання альтанка, яка була побудована за часів графині О.В. Браницької. Будуючи альтанку онукам, як зауважила Шишкіна, вона наказала вмістити в стінах та на сходах кам’яні плити з написами турецькою, які надіслав М.С. Воронцов зі здобутої під його орудою фортеці Варна. Прикметно, що саме в саду “Варна” було згодом запропоновано посадити пам’ятне дерево турецькому амбасадору Галіль – паші”.

Власне по циклах це все.

Але в Олександрії є (і було) ще багато елементів, які мають “непряме” відношення до циклів.

ПАВІЛЬЙОНИ (не збереглися)

Їх було 4: Імператорський, Великий, Гетьманський, Танцювальний і……. clip_image001[4]

Павільйони призначалися для розміщення гостей. Будинки дивилися фасадами у парк, а між ними були тунелі з грабів, які мали штучно зігнуті крони.

Вид на павільйони (малюнок Вілібальда Ріхтера, 1828 р.):

павільйони2

Види на павільйони авторства Наполеона Орди, 1872 р.:

павільйони3

павільйони4

Ще один малюнок павільйонів Юзефа Ріхтера:

павільйони

Великий павільйон був місцем, як припускають дослідники, де працював імператор під час свого візиту. На знак цього там навіть було його погруддя із написом “Дотоле не положу оружия моего, доколе не сотру с лица земли Русской врага, дерзнувшего войти в ее пределы” (ці слова ніби-то сказав сам імператор).

Ось фото Великого павільйону, зроблене до 1914 р.:

великий павільйон2

Вид на Великий павільйон (малюнок Вілібальда Ріхтера):

великий павільйон

Тут же за свідченнями відвідувачів були і ваза, подарована Олександром І, і платинова монета (від нього ж), і кілька фарфорових ваз від імператриці.

У Монаршому (Імператорському) павільйоні імператор можливо ночував. Тут вже після візиту зберігали усі пам’ятки, що лишилися від нього. Тому більше ніхто тут не жив. Кажуть, що у павільйоні було навіть ліжко з написом, що на ньому спав імператор 12 і 13 вересня 1816 року.

Біля Танцювального павільйону були “наполеонівські” статуї /бронзовые статуи: Аполлон, Диана и боец, купленные в Париже, заказаны были там же Наполеоном, с девятью другими, для торжества мира с Англией. Мир этот не состоялся, и художник принужден был продать очень дешево три готовые статуи” О.Шишкина/

Діана (фото з листівки):

діана

Також тут був Гетьманський павільйон.

Фото перед 1914 р.:

гетьманський павільйон2

Малюнок Гетьманського павільйону Вілібальда Ріхтера:

гетьманський павільйон3

Ще одне фото до 1914 р. – Гетьманський павільйон і колона Єнса:

гетьманський павільйон

Біля самих павільйонів була ще Велика ротонда (теж не збереглася) – такий-собі салон, оздоблений мармуром, живописом і порцеляновими вазами. Тут можливо була колекція портретів польських королів і великих коронних гетьманів, яку створили на замовлення графів Браницьких.

Ще одна композиція парку – Колона Пелікана (колона Суму).

Це колона 6,5 м заввишки зі скульптурою гнізда з пеліканом і пташенятіми (їх було 4, але зараз є тільки 2). Пелікан, до речі, годує пташенят собою….

Наші фото:

DSC_0596

DSC_0597

Була думка, що графиня Браницька встановила колону з метою самореклами – пелікан мав би бути прообразом її самої (графиня мала четверо дітей і змушена була покинути придворне життя заради їх виховання).

Автори моєї книжки з цією думкою не погоджуються і вважають, що пелікан є прообразом князя Потьомкіна, який завжди піклувався про своїх небог Енгельгардтів. Крім того, на колоні був напис польською: “Rodzicom wdzieczne dzieci” (батькам вдячні діти), що також може бути аргументом до версії про Потьомкіна.

У давній Олександрії був ще Дружній сад.

Це було насадження, обгороджене стіною, що мала залізну браму. На брамі був напис французькою, в якому йшлося про те, що треба цінувати дружбу. У самому саду росло багато буку, а всередині була Ротонда із погруддям Потьомкіна (я вже згадувала її раніше).

Малюнок Ротонди Вілібальда Ріхтера (погруддя у ній зараз вже немає):

ротонда

Фото Ротонди до 1914 р.:

ротонда3

З існуючиз описів можна зробити висновок, що це місце не призначалося для очей усіх відвідувачів і гості могли потрапити туди лише з дозволу господарів. Моя книжка каже про гіпотезу, суть якої у тому, що Ротонда є пробудованим фрагментом “нереалізованого проекту мавзолею Потьомкіна архітектора Івана Старова, виконаного в середині 1790-х років на замовлення графині О.В. Браницької. Цілком зрозуміло, що побудова мавзолею мала на меті упокоїти бальзамоване тіло князя, яке чекало тоді на повний обряд поховання у склепі Св. Катерини у Хермоні…”

“Закритість Дружнього саду” могла мати подвійну мету. По-перше, невтаємничені відвідувачі резиденції, слуги, випадкові перехожі, назагал всі небажані особи не могли побачити те, що відбувалося перед Ротондою. По-друге, така закритість додавала надійності позолоченим дверям в Ротонді, які, можливо, вели до однієї з найбільших таємниць резиденції графів Браницьких.

Наші фото:

DSC_0602 DSC_0605DSC_0604

Наступна частина ТУТ
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: