КАРПАТСЬКИЙ КРУЇЗ: 2 день, 1 серія   Leave a comment

Перша серія подорожі ТУТ

Друга серія подорожі ТУТ

14 вересня 2009


Спимо довго – десь аж в 10-ій ранку злазимо з ліжок. Вибиратися з-під ковдри зовсім не хочеться, бо вночі було доволі прохолодно, та і ранок в горах, як виявилося, далеко не спекотний…

Після звичних ранкових процедур влаштовуємося надворі у бесідці і снідаємо разом з чотирма котами smile

Скажу вам, що сніданок на природі – це просто щось! Свіже повітря, навколо гори з димкою над вершинами…. АХ!

Відразу після сніданку виїжджаємо у напрямку Верховини. Наша перша ціль – с. Криворівня. Там маємо побувати у музеї І.Франка і музеї гуцульської хати. Також маємо призупинитися у Ворохті і трохи з’їхати з траси до підніжжя Говерли… Словом, я, як завжди, не могла обмежитися просто поїданням бутербродів на березі якогось карпатського потічка smile

НЕВЕЛИЧКИЙ КОМЕНТАР, ДОКИ НЕ ЗАБУЛА:


Якщо ви у цих краях пересуваєтеся на автомобілі і заправляєтеся картками якихось певних марок, то заливайте на першій же станції вашого бренду. Далі його просто може не бути (саме тоді, коли вам треба). Картки беріть на малу кількість літрів, особливо, якщо ви на малолітражці, бо не розміняєте і доведеться шукати каністри, або повністю обнуляти бак. Наголошую на цьому, бо щось подібне було і у нас.

Дорогою до сьогоднішньої першої цілі дуже дивує Кривопільський перевал (якого нема на карті ?!). Вказівник повідомляє, що тут ви на висоті 1 км над рівнем моря. Мені цього виявляється достатньо для легкої задишки, шуму у вухах і передозування киснем smile

Сам перевал – гарне випробування для нервів водія. Треба буде приїхати сюди взимку smile

Дорогою Ден фотографує

IMG_7068 IMG_7080 IMG_7083 IMG_7095 IMG_7097

Не перестаємо дивуватися, бачачи хатинки так близько до чубка гори. Гуцули мабуть мають крила, якщо можуть жити на такій верхотурі smile

IMG_7101

Минаємо Верховину і приїжджаємо у село Криворівня.

Місце першої зупинки бачимо відразу. Справа від дороги є майданчик для паркування і вказівник на музей, що знаходиться тут же ліворуч.

Нажаль, нам не пощастило – мало того, що ми приїхали в обідню перерву (13:20), то ще й у вихідний день (понеділок). Майте це на увазі, якщо поїдете туди.

Мусимо задовольнитися світлинами будівлі музею

IMG_7104 IMG_7109

і краєвидом навпроти нього

IMG_7115 IMG_7117 IMG_7121

У чоловіка, що працює на задньому дворі, розпитуємо дорогу до музею гуцульської хати (моя інтернетівська роздруковка каже, що він не при дорозі) і ми прямуємо туди.

Дорожний знак біля школи

IMG_7123-1

Взагалі, карпатські дорожні знаки, то щось унікальне. Ми трохи нафотографували їх для сміху, але дуже багато залишилося за кадром, бо не завжди можна вдарити по гальмах навіть для найгарнішого фото.

Прямуємо тією ж трасою через все село. Праворуч бачимо міст.

IMG_7165

Ліворуч, до речі, є вказівник у напрямку мосту, який можна проїхати, не звернувши увагу.

Взагалі, цікаво, що тут більшість вказівників розміщуються не на певній відстані ПЕРЕД поворотом чи об’єктом, а там, де ВЖЕ потрібно повертати чи зупинятися. Це дуже “зручно”, особливо, коли ви не місцеві і маєте в останній момент вписатися туди, куди вам треба, не створивши аварійної ситуації на дорозі.

Отже, повертаємо праворуч і проїжджаємо по мосту. За мостом звертаємо вліво (там є стрілочка на стовпі smile ) і з правого боку помічаємо музей. Паркуємося біля воріт власників музею і йдемо туди. До речі, вхід у музей безкоштовний.

Навколо нікого не видно, тому ми нахабно відкриваємо хвіртку і заходимо до музею.

Доки ми оглядаємо дворик, до нас із сусіднього будинку підходить господиня музею.

Жінка (надзвичайно доброзичлива, до слова) розповідає, що їхня сім’я за власною ініціативою та за власні кошти утримує це старе гуцульське обійстя (гражду). Усі речі у музеї зібрані господарями і їхніми родичами.

Музей з дороги

IMG_7159

Господиня розповідає нам, що музей є відтворенням традиційної гуцульської садиби, яку зараз побачити майже неможливо. Це така-собі фортеця, що всередині має саму хату і хлів, а також всякі господарські прибудови. Все це обгороджено високим парканом, який з’єднується зі стінами прилеглих будівель. Паркан був потрібен для захисту від звірів (і злих сусідів язичок ), бо колись такі обійстя були досить далеко одне від одного.

У музеї в Криворівні є багато предметів побуту, які навряд чи можна побачити в іншому місці.

От деякі експонати:

IMG_7137 IMG_7144 IMG_7146

IMG_7143 IMG_7148

А наступний предмет заслуговує особливої уваги. Це ходунки для дитини.

IMG_7153

Дитину клали у кільце і вона могла сама вчитися ходити, рухаючись вперед і назад в межах кріплення. Кажуть, що у дітей заможніших гуцулів ходунки були більшими і часто круглими (дитина ходила по колу). От вам і чудеса гуцульської інженерної думки! посмішка на 32

На останок – дворик між хатою і прибудовою

IMG_7156

Господиня гражди радить нам відвідати також музей місцевої майстрині – Параски Плитки-Горицвіт, який знаходиться тут же у Криворівні. Ми вирішуємо заїхати і туди.

Дорогою зупиняємося біля Чорного Черемоша. Хлопці бавляться камінцями smile

IMG_7164 IMG_7166

Річка тут дуже гарна

IMG_7167

Знову виїжджаємо на міст і повертаємо праворуч. Проїжджаємо кілька метрів і починається каміння. Ми все ще на трасі Верховина – Косів, але минулої весни Чорний Черемош вийшов з берегів і частину дороги просто змило. Ми їдемо практично берегом річки.

Господиня музею гражди казала нам, що таке трапляється десь раз на 30 років, але трапляється.

Нову дорогу ще не насипали, тому всім доводиться отак амортизувати свої боліди…

Відразу після закінчення поганого шматка дороги беремо ліворуч і прямуємо стрімко вгору. Проїжджаємо біля сільської церкви і далі деремося догори, доки не впираємося у людські ворота у кількості трьох штук. smile

Цей факт нас трохи турбує, тому я прямую до жіночки, яку бачу неподалік, з метою розпитати дорогу. Доки жінка пояснює, я заслуховуюся говіркою, хоч розумію далеко не все. голова-кругом

Залишаємо машину збоку і прямуємо до центральних воріт. Відкриваємо і заходимо до людей у двір.

Взагалі ми в Карпатах лише другий день, але вже зрозуміли, що тут ворота зовсім не означають межі чиєїсь приватної власності. Ви можете просто їх відкрити і йти собі далі через двір. Ніхто вам і слова не скаже. Те ж саме стосується і парканів. посмішка на 32

Отже, заходимо у двір і прямуємо через нього, тримаючись дороги (в людей між хатою і хлівом – битий шлях! витріщені очі ). Дорога петляє поміж обійстями і приводить нас до струмка. Дорога отака

IMG_7170

Ми переходимо струмок по місточку і далі я розпитую шлях у жіночки, яка недалеко від нас в’яже сніпки з кукурудзи.

Розказувати, як ми ішли далі не беруся, бо все одно ніхто не знайде музею з моїх слів. smile Скажу лише, що хатинка, в якій знаходиться музей, стоїть під самою верхівкою гори і до неї ще треба долізти.

Ми захекуємося, бо кут стає все гострішим і гострішим.

Проходимо з обійстя в обійстя по таких перелазиках (тут про хвірточки не знають smile )

IMG_7172

Видираємося до музею і бачимо таке

IMG_7173

і таке

IMG_7174 IMG_7175IMG_7177

А там живуть сусіди посмішка на 32

IMG_7176

Нас зустрічає родичка Параски Плитки-Горицвіт і відразу вибачається за те, що затіяла ремонт у хаті і музей має зовсім негарний вигляд. Ми кажемо, що раз ми сюди добралися, то хай показує, що є. smile

Жінка проводить нас у хатину, де колись жила Параска. Хата дуже маленька. Має дві кімнатки з сіньми посередині.

В хаті холодно. Всі музейні експонати звалені в одній з кімнат. В іншій – поки що ремонт, бо грибок зжер усю підлогу.

Оскільки ми взагалі нічого не знаємо про Параску Плитку-Горицвіт і потрапили у музей майже випадково, то просимо господиню розказати нам про неї і про побут гуцулів взагалі.

Хлопці слухають, а я фотографую експонати:

IMG_7178 IMG_7180 IMG_7183

Наступна серія подорожі ТУТ
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: